Аудіювання "Задирака" А.Боднаренко

Задирака

Взимку, коли нахурделило багато снігу і запекли тріскучі морози, Сашко прилаштував на балконі годівничку для птахів. І почали прилітати до корму горобці, синички, снігурі. Хлопчик підсипав їм зерна чи крупи, а для синичок мама інколи давала шматочок несолоного сала. Та якось Сашко помітив, що до годівнички занадився рудий крикливий горобець. Ото зненацька, ніби з неба, впаде до корму, і давай усіх відганяти, наче якийсь ненажера. — І чого він такий задиркуватий? — питає у мами Сашко. — Бо невихований, — сказала мама, дивлячись на розбишаку. А той все кричить, стрибає, тріпоче крильцями. — Господарює, наче то його власна годівничка, — дивується Сашко. — Аж мені за нього соромно. Порозганяв розбишака пташок від годівнички, а тоді сам заходився біля смачненького пшонця. І так жадібно дзьобав, що забув про все на світі. А тим часом із сусіднього балкона вже тихенько підкрадався по бильцях здоровенний рябий кіт. Він на мить зачаївся, а тоді як стрибне! І хап задираку за хвоста, аж пір’я з нього полетіло. Та розбишаці вдалося випурхнути з котових лап на високе дерево. Сидить і озирається від переляку, стріпує пір’ячком. От лише замість хвоста у нього лишилося тільки три пір’їнки стирчати. Ото не задавайся!.. (186 слів)

Андрій Бондарчук

Де прилаштував хлопчик годівничку?

Що Сашко зробив для птахів?

Який корм клали для синичок?

Як мама називала рудого горобця?

Хто вхопив розбишаку за хвіст?

Як розбишака врятувався?

Синонім до слова розбишака

Антонім до слова жадібний

Хто підкрася із сусіднього балкона?

Яким був горобець-розбишака?