"Бджолиний мед" Борис Комар

На лані квітучої гречки.

На пшеничному полі.

У великій клумбі.

Великими смачними варениками.

Чорними лискучими брусками - стільниками.

Зеленими яблуками і запашними грушами.

"Вощину не треба ковтати. Лише мед із неї висмоктувати..."

"Мед висмоктали, вощину віддати бджолам..."

"Їх треба нюхати та насолоджуватись запахом..."

Їли стільники та грались, слухали дідусеві розповіді та допомагали.

Грались весь час та насолоджувались смачним медом.

Допомагати дідусеві, відпочивали та їли стільники.

Бо не хотілии їсти.

Діти сказали, але у дідуся не було їжі.

Вони засоромились.

Вечеря була на вогні у казанку.

Вечерю готували на плиті у каструлі.

Вечерю принесла бабуся.

Бо діти були жадними, не хотіли залишати дідусеві.

Їм було дуже смачнр, що і не помітили, як виїли.

Діти не виїли, а забрали із собою додому.

Дідусь деже сварив дітей.

Дідусь не звернув увагу на казан.

Дідусь махнув рукою і сказав, щоб не журились.

Дітям стало соромно і вони вибачились.

Діти, все ж, трішки залишили дідусеві.

Діти віддали дідусеві казан, щоб наварив ще.

Пасіка - "місто для бджіл"

Пасіка - це мед та стільники.

Пасіка - це назва великого міста.