Безсполучникове речення. Пунктограми у безсполучникових реченнях

А Семен цей, треба вам сказати, не дивлячись на своє пустотливе прізвище, був чоловік поважний і випускати з себе слів без потреби не любив (В.Винниченко).

Мати світила лампу, а сірник дрижав у її руці (Олесь Гончар).

Ти бичуєш святу тишу землі скреготом фабрик, громом коліс, брудниш повітря пилом та димом, ревеш від болю, з радості, злості (М.Коцюбинський).

Холодним спокоєм одягнено поля, у білому вбранні замислилась земля (В.Сосюра). 

Коли він робив якийсь поривчастий рух вони спурхували і прудко літали над спиною неначе чайки в морі понад скелею (В.Винниченко).

Сонце червоно граючи сідало захід палав наче пожежею. (Панас Мирний) 

Є у мене рідна Україна з нею я відверто говорю (Г.Гриненко). 

Побачивши плитку, Ілля всміхається, ставить біля дверей свій "баян", обтрушується, здивовано вслухаючись у співучу словацьку мову (Олесь Гончар).

Вони замкнуться за мною і надаремне клацати буде кістками залізна рука? (М.Коцюбинський).

Очі панни ще більш поширились потім швидко пробігли по мені здригнулись і бризнули сміхом (В.Винниченко).

Ніч насувала на землю; ясні зорі виблискували в темному небі; мороз дужчав; дорога рипіла під ступнями (Панас Мирний). 

У гаю, гаю вітру немає; місяць високо, зіроньки сяють (Т.Шевченко).

Прийшла весна весела, верба зазеленіла, соловейко затьохкав, вишні цвітом укрилися (Б.Грінченко). 

Не треба смерті козаку боятись: від неї й на печі не заховатись (П.Куліш).

Язик брехливий ненавидить правду; улесливі вуста призводять до погибелі (З Біблії).

Я тебе упізнав – ти мене не впізнала. (Є.Гуцало.) 

Летять стежини до Дніпра, летять хмарки, летять дороги (І.Драч).

Хочеш жити в Україні – вивчи її мову (О.Лупій). 

Була б колиска будуть діти (М.Вінграновський) 

Дуже тішиться бджола дика грушка зацвіла (В.Паронова).

Знаю добре прийде день весняний і дуби в зелених стануть шатах (Олег Ольжич).

Цвіла червоним полум’ям калина світилася береза вдалині (П.Перебийніс). 

Добре вмостився: під голову кулак, а ногами вкрився (Народна творчість).

Онде цвіте шипшина - буде червоний плід (В.Березінський). 

Відкрию очі - в хаті тишина (В.Грінчак).

Травень холодний - рік хлібородний (Народна творчість).

Не бійтесь заглядати у словник це пишний яр а не сумне провалля (М.Рильський).

Без серця жити краще вже згоріть (Д.Павличко). 

Подумаю про своє безталання сльози так і заллють очі! (Панас Мирний) 

Роса парує синювато іду травою навмання (П.Перебийніс).  

Сказано давно й переконливо найблідіше чорнило краще за найкращу пам’ять (А.Шевченко). 

Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (М.Рильський). 

Вечорами пахнуть матіоли тихо листям липа шелестить (В.Грінчак). 

Торкніться пальцями жилки на скроні почуєте пульс батьківщини (Є.Гуцало).

Михайлик лишився у минулому на життєву сцену вийшов і пішов по ній далі Михайло Осокоренко (І.Сенченко).

Казали люди про дерен колись посадите дерен уродить спис (В.Василашко).  

Сонце червоно граючи сідало захід палав наче пожежею (Панас Мирний). 

Я готовий кричати щосили надриваючи голос свій не потрібні людині крила серце й розум потрібні їй! (В.Симоненко) 

Людей не чуть; через базар кажан костокрилий перелетить; на вигоні сова завиває (Т.Шевченко). 

В Кайдашевій хаті стала мирнота: свекруха помирилась з невісткою (І.Нечуй-Левицький). 

Здушили сльози - не виходь на люди. Болить душа - не виявляй на вид. (Л.Костенко.) 

Надворі стояла осіння негода - дощ та грязюка, грязюка та дощ (Панас Мирний).

кома

крапка з комою

тире

двокрапка

Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. клопочуться батько й мати; 2. давати), смисловий зв’язок між частинами – протиставлення явищ

Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. клопочуться батько й мати; 2. треба давати), смисловий зв’язок між частинами – пояснення

Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. клопочуться батько й мати; 2. давати), смисловий зв’язок між частинами – наслідок

Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. клопочуться батько й мати; 2. треба давати), смисловий зв’язок між частинами – причиновий