Прислівник

а) впевнено, прекрасно, котрийсь;

б) ліньки, попередньо, використано;

в) пошепки, інколи, сам на сам.

а) незмінна особлива форма дієслова;

б) самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета;

в) незмінна самостійна частина мови.

а) якісні, відносні, присвійні;

б) якісно-означальні, обставинні;

в) похідні та непохідні.

а) способу дії;

б) місця;

в) причини.

а) віч-на-віч;

б) сам-на-сам;

в) вгорі.

а) префіксально-суфіксальним;

б) основоскладання;

в) безафіксним.

а) ознаку предмета за дією;

б) ознаку або приналежність предмета якійсь особі;

     в) ознаку дії, ознаку іншої ознаки, ознаку предмета.

 а) проста форма найвищого ступеня порівняння прислівників;

  б) проста форма вищого ступеня порівняння прислівників;

в) складена форма вищого ступеня порівняння прислівників.

 а) Старому та хворому годи завше, як малому. 

  б) Мені стало якось ніяково. 

 в) Він говорив, не поспішаючи нікуди.

 а) мало, надвоє, тричі, занадто; 

б) трохи, поодинці, до речі, додому ;

   в) дуже, один в один, на жаль, як-не-як. 

а) зухвало, зліва, назустріч, карколомно;

    б) мізерно, ліворуч, наприкінці, туманно; 

     в) уві сні, внизу, віддалік, високо.

     а) ніжно, ясно;

  б) довго, вузько;

  в) чітко, весело.