Біологічне значення металічних і неметалічних елементів

Беруть активну участь у водно-сольовому обміні та підтриманні кислотно-лужної рівноваги в організмі тварин і людини. Вони є в еритроцитах і плазмі крові, травних соках.

Добова потреба людини у цій речовині (якщо немає протипоказань) становить 1-3 г. Як нестача, так і надлишок в харчуванні людини шкідливі для її здоров'я. Основне джерело йонів для організму людини — кухонна сіль, у незначній кількості вони є в молоці, твердих сортах сиру, моркві.

Позитивно впливають на роботу серцево-судинної системи, забезпечують нормальне функціонування м'яких тканин (наприклад, клітин мозку і печінки), підвищують тонус гладеньких м'язів. Важливе значення відіграють у підтримці автоматизму скорочення серцевого м'яза — міокарда. 

Найважливіша функція - участь в утворенні кісткової тканини, що для вашого молодого організму вкрай важливо. Добова доза дорослої людини становить 450-800 мг.

В організмі людини він — універсальний регулятор біохімічних і фізіологічних процесів. Входить до складу ферментів, які каталізують численні біохімічні реакції. Катіони життєво необхідні для нормального функціонування нервової системи людини, забезпечення стресостійкості її організму, попередження депресивних станів.

Hе існував би зелений пігмент рослин хлорофіл, а отже припинився б фотосинтез на Землі.

Загальний вміст іонів цього елементу в організмі дорослої людини близько 21-24 г. Потреба організму суттєво збільшується у людей похилого віку, а також у разі фізичних навантажень, у спортсменів під час тривалих й інтенсивних тренувань.

Біологічне значення йонів цього елементу полягає в тому, що цей йон входить до складу гемоглобіну, дихальних ферментів — цитохромів, бере участь у перенесенні кисню від органів дихання до тканин, а вуглекислого газу — у зворотному напрямку. Добова потреба людини у цьому елементі становить всього 15-20 мг.

Hестача йонів цього елементу викликає недокрів'я (анемію) — зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові. Як наслідок — кисневе голодування всіх органів і тканин організму, що негативно впливає на розумову діяльність і фізичну активність.

Серед харчових продуктів найбільший вміст йонів цього хімічного елемента у продуктах рослинного походження (горіхи, пшеничні висівки, борошно грубого помелу, курага, сливи (чорнослив), фініки, какао (порошок), хліб, зелень (шпинат, петрушка, салат, кріп), лимони, грейпфрути, соя, свіжі фрукти (особливо банани) та кавуни, крупи (вівсяна, пшоняна, гречана), бобові (квасоля, горох), морська капуста, мигдаль, халва (соняшникова і тахінна), яблука, ревінь, капуста броколі). Багаті на нього кальмари і риба (оселедець, скумбрія та представники родини лососевих), яйця і м'ясо.

Hезамінний в утворенні кісткової тканини, а ще забезпечує здоров'я ясен і зубів, впливає на роботу нирок і серця, бере участь у процесах накопичення та вивільнення енергії в клітинах.

Дефіцит може призвести до значних розладів у структурі і функціях організму людини, зокрема дистрофії.

Входить до складу зубної емалі, кісток, нігтів, волосся. Його йони надходять до організму з питною водою, у разі їх недостачі виникає захворювання зубів — карієс

Вони беруть участь у підтриманні рН у клітинах і біологічних рідинах, проведенні нервових імпульсів, утворенні шлункового соку, масова частка його сполуки з Гідрогеном у якому дорівнює приблизно 0,3 %. У разі недостатнього вмісту його у шлунковому соці людина може захворіти на гастрит

Міститься у крові, нирках, печінці, найбільше його в клітинах мозку. Він регулює нервову діяльність. Від нестачі виникають підвищена дратівливість, безсоння, неврози.

Більша його частина сконцентрована в щитоподібній залозі у складі гормонів тироксину і трийодотироніну. Це високоактивні гормони щитоподібної залози, які на клітинному рівні впливають на мембранні процеси, мітохондрії, і ядро, обмін білків і ліпідів, нервову систему