«Біорізноманіття нашої планети як наслідок еволюції. Гриби».

 Наука, що вивчає гриби, називається:

Структурним  компонентом каркаса клітинних оболонок у справжніх грибів є:

Органелами руху слизовиків є:

Живлення органічними речовинами, що поглинаються усією поверхнею грибниці, разом з необхідними мінеральними сполуками, називають:

Багатоядерна рухлива цитоплазматична маса, що складає вегетативне тіло слизовиків, - це:

Сапротрофні гриби є:

Спори, що утворюються в результаті відособлення фрагментів тіла, утворених унаслідок генетичної рекомбінації. Їхні ядра утворюються в ході мейотичного поділу зиготних ядер:

Спори, що утворюються в результаті відособлення фрагментів, генетично ідентичних з вегетативним тілом. Їхні ядра утворюються в ході мітотичного поділу звичайних ядер:

За будовою гіфів справжні гриби поділяють на:

Група грибів, у яких спороносні структури нагадують плодові тіла грибів, фаготрофний спосіб живлення, рухливість на вегетативній стадії розвитку, відсутність клітинної оболонки, – це:

Група грибів, у яких клітинна оболонка з целюлози, запасають міколамінарин, джгутикові стадії мають один або два джгутики, мітохондрії з трубчастими кристами, – це:

Це гриби, ознаками яких є наявність плодових тіл з ніжкою та шапкою, сапротрофний та мутуалістичний способи живлення й здатність утворювати мікоризу:

Представниками несправжніх грибів є:

За особливостями будови поверхні, які пов’язані із спороносним шаром на нижній частині шапки, шапинкові гриби поділяють на:

Симбіотичне об’єднання справжніх грибів (мікобіонтів) та фотосинтезуючих організмів (фотобіонтів) називають:

До трубчастих грибів не належить: