Частка

надає  реченню або окремим його членам певних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм;

виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у словосполученні й у реченні;

вживається для зв’язку однорідних членів та частин складного речення і виражає смислові зв’язки між ними.

похідні  й непохідні;

сурядні й підрядні;

модальні, словотворчі, формотворчі.

нехай;

навіть;

би (б).

дійсного способу дієслова;

умовного способу дієслова;

наказового способу.

В долині – луки, трава по пояс.

Було у нього щось тривожне.

Час – не наша власність.

Дякую тобі за листа.

Хоч хвилиночку зачекай на мене.

Пам’ятаю, як уперше пішов до школи.

Правда таки переможе.

Пішов би я в Україну.

Я буду крізь сльози сміятись.

б, ані, і, в, на;

чи, не, хай, мовляв, з-понад:

хіба, невже, лишень, справді, чи.

Частка – службова частина мови;

Частка виконує синтаксичну роль;

Частка може входити до складу слова.

найвищий ступінь порівняння прикметників;

найвищий ступінь порівняння прислівників;

найвищий ступінь порівняння прикметників та прислівників.

префіксів;

суфіксів;

префіксів та суфіксів.

Чи можна шкодити природі?!

Не можна вирубувати чи палити ліси.

Дерева чи кущі – легені природи.