ЧИСЛІВНИК. Варіант 5

Один, єдиний, одиниця, одинадцять, одна друга.

Чотири, десять, п'ять, шість, вісім.

Два, двоє, двійко, двійка, дванадцять.

Три, трійка, троє, тринадцять, тридцять.

П'ять, п'ятірка, п'ятий, п'ятеро, п'ятнадцять.

Підкинули іще одне поліно, воно стріляло, схоплене вогнем.

Він у цій кузні — з дванадцяти років.

Розмір розбивається об кожну малу пере­шкоду, ви даремно шукали б у ньому дев'ятого валу.

Дві берези біля двору поклонилися до ніг.

П'ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів. 

За відмінками.

За числами, родами, відмінками.

Тільки за числами.

Тільки за родами.

За числами і відмінками.

Одним, двома, трьома, чотирма, п'ятьма.

П'ятистам, двомастами, трьома, чотирьох, шістьом.

Десятьма, одинадцятьма, тринадцятьма, чотирнадцятьма, дванадцятьма.

Сорока, ста, дев'яноста, п'ятдесятьма, шістдесятьма.

Двомастами, трьомастами, чотирмастами, п'ятьмастами, шістьмастами.

Одна десята — числівник, початкова форма — одна десята, складений, кількісний, дробовий, вжито в Н.в., у реченні — підмет.

Одна десята — числівник, початкова форма — одної десятої, простий, порядковий, вжито в Р.в., в реченні — додаток.

Одна десята — числівник, початкова форма — одна десята, складений, порядковий, вжито в М.в., в реченні — додаток.

Одна десята — числівник, початкова форма — одна десята, простий, кількісний, вжито в Н.в., в реченні — додаток.

Одна десята — числівник, початкова форма — одна десята, кількісний, у реченні — означення. 

Півтораста, півтора, мало, двійко, трійко.  

Чимало, четвірко, обидва, четверо, кілька.

Декілька, кільканадцять, шестеро, двоє, сто.  

Мільйон, мільярд, нуль, тисяча, один.

Немало, багато, небагато, скільки, ніскільки.

Дев’яносто, десятка, п’ятірка, двоповерховий, другий.  

Третій, п’ятий, десятий, одинадцятий, п’ятнадцятий.

Сорок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят. 

Сто, двісті, триста, чотириста, п’ятсот.

Дванадцять, тринадцять, чотирнадцять, шістнадцять, сімнадцять.

Об тій годині знайшли їх трьох в оцій долині: один юнак, а два – в літах.

Огонь сяга тобі до віч, палає дуб в мільйони свіч.

За дванадцятьма мостами сивий Дніпро встає.

Якось біля нашого джерела зупинилося троє бійців.

Два брати зустрілися після довгої першої розлуки.

За відмінками.

За родами, числами, відмінками.

Тільки за числами.

За числами і відмінками.

Тільки за родами.

Першого, другого, третього, четвертого, п'ятого.

Першому, другому, третьому, четвертому, п'ятому.

П'ятдесятому, шістдесятому, сімдесятому, вісімдесятому, дев'яностому.

П'ятдесятого, шістдесятого, сімдесятого, вісімдесятого, дев'яностого.

Першим, другим, третім, триста п'ятдесят четвертим, шістнадцятим.

Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцятий, простий, порядковий, вжито в Р.в., в реченні — підмет.

Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцять, простий, кількісний, ціле число, збірний, вжито в Н.в., в реченні — обставина.

Двадцятеро — числівник, початкова форма — двадцятеро, складний, кількісний, збірний, вжито в З.в., в реченні разом з імен­ником — додаток.

Двадцятеро — числівник, початкова форма —двадцять, простий, кіль­кісний, вжито в М.в., в реченні — обставина.

Двадцятеро— числівник, початкова форма —двадцятий, порядковий, вжито в Р.в., в реченні — підмет.

Родовий.

Місцевий.

Орудний.

Називний.

Давальний.