ЧИСЛІВНИК. ЗАЙМЕННИК. 11 КЛАС

четверо, четвертий, четвертак

п'ятий, п'ятірка, п'ятірня 

одна сота, сотня, сотник 

дві третіх, третій, трійко

сто двадцять, триста одинадцять 

дев'яносто, кільканадцять

півтораста, триста сорок 

кількасот, дві третіх

частина мови,яка означає число

несамостійна частина мови

самостійна частина мови,яка означає число,кількість або порядок предметів при лічбі.

частина мови,яка означає число та залежить від іменника

числами, відмінами, родами

відмінками, родами

тільки за відмінками

родами, числами, відмінками

на п'яти, на одному, на сімом

на восьми, на двом, на сорока

на п'ятдесятьох, на двохстах, на двох третіх

на п'ятдесяти, на шестистах, на на вісьма

двадцятьма чотирьома

дев'яноста сьома

п'ятдесятьома двома

ста п'ятьма

ста сімдесяти трьом

ста семидисяти трьох

ста сімдесяти трьома

на стах сімдесятьох трьох

Зараз година ночі

Прийти не пізніше семи годин

Зустрітися в два часа дня

Урок почнеться об одинадцятій

Восьмим лютим, два тролейбуси

Три кита, чотири гектари

Дві треті кілограма, півтора року

Дві треті кілограмів, три місяця

двоє, троє, четверо, п'ятеро

одна десята, п'ятдесят, п'ятсот, дев'ять

другий, сорок третій, дев'яностий, двісті тридцять сьомий

двадцять сім, тридцять сім, сорок два, п'ятдесят вісім

Числівник у реченні може бути підметом, додатком, іменною частиною складеного присудка, означенням.

У реченні виступає додатком та означенням

У реченні виступає підметом та присудком

У реченні виступає іменною частиною складеного присудка

чотирмастами

у двадцяти семи

чотирьохсот

двадцятьом сімом

частина мови, яка вказує на предмет, але не називає його

частина мови, яка називає предмет

службове слово

вона, олівець,сім, четверта

я, ти, він, вона, ми, ви, вони

два, гілка,я, вона, ти

який (небудь), у (мене), бозна (чого), аби (кому);  

хто (сь), де (якого), будь (якому), аби (чому).

зі (мною), хтозна (чого), над (тобою), будь (що);

ні (якому), аби (що), де (якого), хто (сь);

 бозна (чому), хтозна (чий), чого (небудь); 

 ні (перед) ким, де (що), хтозна (хто);

що (небудь), будь (що), ні (скільки).

де (хто), ні (з ким), чий (небудь);

хто/сь, де/який, аби/чий, котрий/сь;

аби/що, де/кого, котрого/сь, що/сь;

казна/хто, будь/кого, що/небудь, хтозна/стільки.

аби/чий, хтозна/кому, хтозна/чий, ні/хто

будь/який, казна/чиє, казна/що, який/небудь

 де/котрий, що/небудь, ні/скільки, хто/сь

милувався (вона),попросив (він), побачив (вони)

сміявся з (він), попросив для (вона), зупинився біля (вони)

зроблено (він), віддав (вони), розбудив (він)

Думка ні\кому зла не заподіє.

Поганого не треба вчити ні\кого.

Не первина - ні\з\чим додому.

Гарно говорить, а слухати ні\чого.

ні/чий, де/який, аби/що, ні/котрий

ні/для/кого, ні/який, де/ким, хтозна/що

ні/чий, будь/який, ні/від/чого, казна/хто

ні/чого, де/кому, аби/який, що/небудь

2

3

4

5

3

4

5

6

7

роду та відмінка;

роду, числа (вибірково) і відмінка;

числа й відмінка.