Читання мовчки. "Порадник Панаса Мирного" ©

7 дітей

5 дітей

4 дітей

2 дітей

на два роки;

на чотири роки;

на шість років;  

на десять років.

від чумака в Миргороді;

від пастуха під Полтавою;

від діда-пасічника у Гадячі

від Драгоманова у Києві.

на весілля

на хрестини

на похорони

на ярмарки

у Миргороді

у Гадячі

у Полтаві

у Києві

до Харківського університету

до Київського університету

до Петербурзького університету

 до Краківського університету

у Житецьких

у Косачів;

у Лисенків;

у Драгоманових. 

«Наймитські й заробітчанські пісні», «Купальські пісні»;

«Збірник українських пісень», «Малоросійські пісні, переважно історичні»;

«Народні пісні з-над Дністра», «Матеріали з народної словесності»;

«Чумацькі народні пісні» та «Народні південно-російські пісні».  

Панас Мирний;

Іван Білик;  

Опанас Маркович;

Іван Левицький.

Дуже рідко згадують його діяння в іншій царині, хоч мав Іван талант неабиякий і до рідної культури зробив чималий внесок. І хто знав, як торував би свій життєвий шлях видатний його молодший брат, аби в юні роки не мав за заступника і порадника його, Івана…

Поміж чотирьох дітей миргородського урядника Якова Григоровича Рудченка найбільш талановитими були двійко старших - Іван та Панас. Про автора «Хіба ревуть воли…», «Повії», «Лимерівни» знаємо чимало. Іван – відомий далеко менше і переважно як співавтор роману «Хіба ревуть воли…» 

Повернеться додому втомлений, голодний – зате щасливий. Сяде за стіл і до перших півнів записує почуте

був автором багатьох, невідомих нині, ліричних поезій, белетристичних творів, перекладів творів Тургенєва, Міцкевича. Гейне, Байрона. А ще був визначним фольклористом та етнографом. 

Публіцистичний

Науковий

Художній

Епістолярний

Особливий хист мав до економічних наук, що й відбилося на кар’єрі

Іван Рудченко був рідкісним щирим гостем у чиновницькому середовищі, яке його й занапастило

Стражники аж від злості кипіли, та присікати боялись – у самому губернаторстві служить!

Повернеться додому втомлений, голодний – зате щасливий. Сяде за стіл і до перших півнів записує почуте.