1.Прочитай текст вголос протягом 1 хвилини, порахуй слова.
2. Продовжуй читати текст до кінця.
3. Виконай тести.
Дівчинка і Ромашка
Сонячним ранком маленька Дівчинка вийшла погратися на зеленій галявині. Раптом вона почула: хтось плаче… Прислухалася. Плач долинав з – під каменя, який лежав у кінці галявини. Нахилилась Дівчинка до каменя та й питає:
- Хто там, під каменем, плаче?
- Це я, Ромашка, - почувся тихий, слабкий голос. – Звільни мене, Дівчинко, гнітить мене камінь.
Відкинула Дівчинка камінь і побачила ніжну стеблинку Ромашки.
- Спасибі торбі, Дівчинко, - сказала Ромашка, зітхнувши на повні груди. – Ти звільнила мене з – під кам'яного гніту.
- Як же ти потрапила сюди, під камінь?
- Підманув мене камінь, - розповіла Ромашка. – Була я маленькою насінинкою. Восени шукала теплого куточка. Камінь дав мені притулок, обіцяв оберігати від холоду та спеки. А коли я захотіла побачити сонечок, він ледве не задавив мене. Я хочу бути твоєю, Дівчинко.
- Гаразд, будь моєю, - погодилася Дівчинка
Подружилися дівчинка та Ромашка. Щоранку приходила Дівчинка до Ромашки, і вони разом зустрічали сонечко.
- Як добре мені бути твоєю, Дівчинко, - часто говорила Ромашка.
-А коли б ти виросла в лісі або при дорозі? Якби ти була нічиєю?
- Я б померла від горя, - тихо сказала Ромашка. – Але я знаю, що нічиїх квітів не буває. Вони завжди чиїсь. Ось той Маковий Дзвіночок товаришує з Сонечком. А ось та маленька квіточка Незабудка – подруга Весняного вітру. Ні, квітка не могла жити нічиєю. (205 слів)
(В. Сухомлинський)
прочитано менше 60 сл./хв
прочитано 65-70 сл./хв
прочитано 75/80 сл./хв
85 - 90 сл./хв
95 - 100 сл./хв і більше