ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ 1

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Головним реченням висловлювання (тезою) є речення:

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Найповніше розкривається суть міркування «Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу» у таких рядках тексту:

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

У яких рядках тексту йдеться про підміну поняття «відродження духовності»?

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Що автор мав на увазі під висловом «будівельні камінці вторинного походження»?

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Думку про те, завдяки чому збереглися духовні пам'ятки світової культури висловлено у рядках:

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Що означає вислів «моральні максимуми»?

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Що єднає людей у боротьбі проти «казенної сили»?

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.

Вислів «Ми мусимо відродити Людину - мусимо відродити її духовний корінь…»: