29 травня о 18:00Вебінар: Фізика для сучасного школяра: традиції, інновації, STEM

ЧИТАННЯ Й АНАЛІЗ ТЕКСТУ 1

Додано: 19 травня
Предмет: Українська мова, 10 клас
Тест виконано: 153 рази
8 запитань
Запитання 1

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Головним реченням висловлювання (тезою) є речення:

варіанти відповідей

«На вітрині мод зарясніло слово «духовність».

«Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу».

«Затоптано і загублено моральні максимуми…»

«Ми мусимо відродити Людину – мусимо відродити її духовний корінь».

Запитання 2

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Найповніше розкривається суть міркування «Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу» у таких рядках тексту:

варіанти відповідей

Рядки 10-17.

Рядки 34-37.

Рядки 38-48.

Рядки 60-61.

Запитання 3

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


У яких рядках тексту йдеться про підміну поняття «відродження духовності»?

варіанти відповідей

Рядки 6-9.

Рядки 21-27.

Рядки 10-17.

Рядки 52-55.

Запитання 4

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Що автор мав на увазі під висловом «будівельні камінці вторинного походження»?

варіанти відповідей

Відродження духовності молодого покоління.

Каміння, привезене з Єрусалиму.

Цеглу, яка вже була в користування.

Доброчинність людей без віри.

Запитання 5

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Думку про те, завдяки чому збереглися духовні пам'ятки світової культури висловлено у рядках:

варіанти відповідей

Рядки 34-37.

Рядки 1-5.

Рядки 18-20.

Рядки 28-37.

Запитання 6

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Що означає вислів «моральні максимуми»?

варіанти відповідей

Безкорисливе служіння ідеалам вождів.

Відновлення пам'яток духовної культури.

Заучування напам'ять Нагірної проповіді Ісуса Христа.

Відродження духовних коренів, відродження Людини на основі християнської моралі.

Запитання 7

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Що єднає людей у боротьбі проти «казенної сили»?

варіанти відповідей

Віра у справедливість.

Сміливість, відвага.

Спільні погляди на майбутнє.

Солідарність у боротьбі і віра в Бога.

Запитання 8

Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього.

Духовні джерела відродження

(1-5) Ми живемо в неспокійному світі відчуження людини від своєї суті. Криза людини, духовна криза людства - нині найбільша тривога світу. Людина змаліла і заплуталась у надпродукції речей, ідей та арсеналів зброї - і свої витвори вона почала ставити понад свого Творця.

(6-9) Звичайно, ми в авангарді людства - в області революцій, руйнування традицій , самознищення. Ми перші дали світові Чорнобиль. Ми перші переживаємо кризу людини – і саме ця криза вимагає перебудови і нового мислення.

(10-17) На вітрині мод зарясніло слово «духовність». Воно вже стало легким, як полова . Одні для заповнення духовного вакууму заводять духовий оркестр й агітмузей у приміщенні храму. Ті почали давати служителям культу громадські доручення. Ті несуть своїх дітей до церкви охрестити, але потім не вчать їх жити по-християнському. Ті збирають матеріали про пришельців з космосу та цікавинки з індійської культури. Інші, зрештою, прикладають духовні зусилля в науковій та мистецькій праці – і теж наче входять у сферу духовного …

(18-20) Але чому ці похвальні заняття не виробляють того високого етичного ідеалізму, офірної любові , безкорисливого служіння ідеалам, які породжувала висока віра , що йшла від Нагірної проповіді Христа?

(21-24) Будівельні камінці вторинного походження можна цінувати, збирати, шліфувати, але храму з них не збудуєш. Згадаймо давній переказ про двох будівників. Одного чоловіка з тачкою , наповненою камінням, запитали:

(25-27) « Що ти робиш?» - «Та от звеліли возити каміння – вожу».

«А що ти робиш?», - запитали другого, такого ж .

- «Я будую собор святого Петра».

(28-33) Собор святого Петра в Римі стоїть завдяки тому – другому. Всі великі собори минулого - це перед усім пам’ятки високого духу. Всі великі творіння Данте , Рафаеля, Сервантеса, Шевченка - це теж творіння не пера і пензля , а творіння духу. Всі безумно одважні пошуки невідомої землі, експедиції Колумба і Магеллана йшли від одержимості духом і великої віри у великого Бога.

(34-37) Без віри, що гори рушить, малі люди будуть вудити рибку на мілині й гризтись за привілеї , і ніколи не знатимуть: «Хто моря переплив і спалив кораблі за собою, той не вмре , не здобувши нового добра.» (Леся Українка.)

(38-48) Де і коли люди відірвалися від джерел? ХХ вік визрів як епоха глобальних доктрин, експериментів, винаходів. Запаморочливі відкриття змінили образ світу. Люди заметушилися в силовому полі науки – і свіфтівський дивний острів Ляпуту раптом піднявся вгору в образі гордого самовдоволеного божества, яке нібито все може. Виявилось, що на зворотному боці того ідола – чорна діра. Виявилось, що запаси духовних і моральних сил людини занадто слабкі супроти цього ідола. І в цьому моральна криза нашої епохи. Напівдикун, засліплений блискітками напівцивілізації , зневажив свій справжній скарб. Суєтні люди і сірі воли науки підхопили легенду про всемогутнього ідола і запишались. Великі ж вчені забили тривогу.

(49) Затоптано і загублено моральні максимуми.

(50-51) Все це мало б засвоїтися з молоком матері, все це дитина мала б повторювати щодня в ранній молитві… 

(52-55) Чому нас так приємно вражають українські студенти, що приїжджають з Америки, з Польщі, з Канади ? Чому вони в чужій стихії зберегли український дух, мову, лице? Чому їм нічого не треба пояснювати, наче наперед є моральна домовленість ? 

(56-59) У них живий релігійний корінь - і вони живі. Польща об'єдналась у солідарності проти казенної сили в незалежній церкві. Українців Заходу єднає церква. А хіба наших козаків у боротьбі за віру і волю єднала не церква?

(60-61) Ми мусимо відродити людину - мусимо відродити її духовний корінь. Інакше ми не склеїмо її з найкращих гасел і приписів.


Вислів «Ми мусимо відродити Людину - мусимо відродити її духовний корінь…»:

варіанти відповідей

Теза.

Аргумент.

Висновок.

Фразеологізм.

Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома

Створити тест