Діагностувальна робота

Максим закушує губи – і кров солонить їх, і не може вийти з хати, не може нічим допомогти.

Дзвінка дивилася на Максима, а очі її повільно наливалися слізьми.

Я розумію: за щастя треба боротись ,але його заслуговує кожна людина ,що живе на цій планеті.

Зелень її очей спалахнула, немов омита весняним дощем.

Сотні літ нас розпинали, Та не побороли, Бо не вмерла Україна, І не вмре ніколи (Д. Павличко).

Навіть тоді, коли не мали ніякого діла, материні руки не залишалися в абсолютному спокої, вони легенько ворушились, як ворушаться під водою стебла водяних лілій від ледь чутної течії (Є. Гуцало).

Всяк розумний по-своєму: один спершу, а другий потім (Народна мудрість).

Коли наука досягає якоїсь вершини, з неї відкривається широка перспектива дальшого шляху до нових вершин, і відкриваються нові шляхи, по яких наука піде далі (С. Вавилов).

Вересень буйно зеленів отавами на луках, заплітав павутинням в повітрі.

Вітер почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена.

Про юність золоту, що одцвіла зорею, лишились старості лиш спогади одні.

Нестор ціпенів від страху, притулившись чолом до шибки.

називається речення, яке має дві (чи більше) граматичні основи, які поєднані за змістом, інтонаційно та граматично.

це поєднання двох і більше повнозначних слів, одне з яких є головним, а інше (інші) — залежним(-и). Слова поєднуються за допомогою граматичного зв'язку (закінчень і прийменників) або за змістом і граматично.

має в своєму складі одну граматичну основу, виражену сполученням підмета й присудка (двоскладне речення) або лише одним головним членом (односкладне речення).

і нарешті знайшов потрібне.

і ось омріяне було знайдено.

щоб порівняти ціни й асортимент.

які мені порадила подруга.

Одразу помітно людину, освітлену справжньою любов`ю.

Кожен прагне отримати таку любов, про яку він давно мріяв.

Усе минає, лише любов зостається.

Є прадавні скарби, що намертво лежать у землі, і є живі скарби, що йдуть по землі від покоління до покоління, огортаючи глибинним чаром людську душу (М. Стельмах). 

 Погортайте сторінки сивих віків, і вам відкриється багато поетичних таємниць, і ви почуєте голоси творців, імена яких так розгубила історія, що вже навряд чи знайдемо багатьох сіячів, чия поетична нива, ставши народною, квітує й сьогодні (М. Стельмах).

Крізь шибки вікон стежили за рекрутом сиві бабусі і він, вітаючись із сусідами йшов вузенькою вулицею, де поряд з іншими убогими хатами стояла його хата з трьома вікнами і такою давньою покрівлею, що вже замість соломи виднівся суцільний мох з, якого буйно росли окремі стеблини жита (А. Шиян).

У гущавину бору долітали з міста передзвони, і, можливо, не один звір, нашорошившись, слухав одноманітне гудіння і мчав потім, сполоханий, в такі хащі, де давно не ступала людська нога (А. Шиян).

[ ],[ ],( бо...):[ ].

[ ]:[ ].

[ ],[ ],( бо...):[ ], [ ], [ ].

[ ],[ ],( бо...):[ ], [ ].

Сполучниковий сурядний і підрядний;

безсполучниковий та сполучниковий сурядний і підрядний;

безсполучниковий та сполучниковий підрядний;

безсполучниковий та сполучниковий сурядний.

Над ними зумлили комарі, біля нас спросоння коли-не-коли схлипувала річечка, а над усім світом протікала зоряна імла.  

Гусак випірнув і сперся забитим крилом на воду, крило заболіло, запекло наче сперся він ним не на воду, а на вогонь.

Обережні й лякливі, сарни належали лісовій гущавині, належали таємниці і я звідав таке відчуття, наче ця заказана таємниця постала переді мною наяву, тепер я можу приглянутись до неї пильніше. (Є. Гуцало)

 Загадка – це чарівний світ поетичної таємниці і в цьому світі мороз поєднаний з весною, що виступає прекрасною руйначкою всіх його мистецьких та господарських звершень. (Є. Гуцало)

Попід тинами вже де-не-де лежало блякле листя, солома, гудина — минало літо (В. Шевчук).

Дерева, трави, квіти — усе тяглося до сонця, аж шелестіло (В. Шевчук).

Жива ватра — це вогонь, здобутий предвічним способом тертя дерева об дерево (Г. Хоткевич).

Мине десяток хвилин — і від снігу не лишиться й сліду (А. Дімаров).

крапка з комою.

кома.

 тире.

двокрапка.