Прочитай мовчки цей текст. Запусти таймер на 3 хвилини. Запам'ятай місце, де ти зупинився по сигналу таймера. Дочитай текст до кінця.
Олег Погинайко
Безцінна перлина
Маринка не так часто приїжджала у село до бабусі з дідусем. Літо було єдиною порою під час якої всі три місяці проводила з ними. Хоча їй було всього шість років, із великим задоволенням допомагала стареньким на городі, в саду, на подвір’ї, в будинку. Вона також любила, коли за якісну виконану роботу, бабуся пригощала її своїми смачними стравами, називала її ангелятком, квіточкою, котиком, а дідусь іще — перлинкою. Й хоча маленька не знала, що це таке, перлинка, все-таки вірила: якби перлина не була цінною річчю, ніколи не називав її так.
— Прийде день, коли я не тільки покажу тобі перлинку, а також і
подарую, — сказав старенький одного дня.
— Правда? — зраділа дівчинка й заплескала в долоні. Їй дуже хотілось,
аби старенький хоча б показав перлинку, проте не наважувалася
просити, знаючи його впертий характер.
Однак прийшов той день. І хоча це сталося напередодні осені, дівчинка зуміла дочекатися його. Затамувавши подих, уважно спостерігала, як він обережно виймав її зі шухляди столу, ставив її перед нею. А вона маленька, кругла сяяла наче сонечко. Тільки оте сяйво було незвичайним, дивовижним, чарівним.
— Оце і є вона — морська перлинка — камінець, який утворився не у
земних надрах, а саме у раковинах молюсків, які живуть під водою.
Перлинки є жовті, блакитні, рожеві й навіть чорні. У своїх колекціях їх
полюбляють мати здебільшого багаті люди. Але є ще одна перлинка, яку й вони не мають.
— Чому? — поцікавилася онучка.
— Бо вона безцінна.
— Вона нічого не коштує?
— Вона найкраща в усьому світі. Її не можна ні купити, ні продати, не
знайти у печерах, на дні моря, ні відібрати, ні подарувати.
— Тоді де вона знаходиться? — забажала уточнення Маринка.
— У серці – поставивши руку на груди, де знаходиться серце, пояснив
дідусь. І називається вона — ЛЮБОВ. Тільки по-справжньому любляча людина вміє співчувати людському горю, допомагати, є доброю, щирою, ніжною, лагідною; не мовить поганих слів, постійно і завжди слухається; в неї добра душа і не холодне серце; голос звучить дзвінким ручаєм; своїм світлом уміє розсіяти темряву безнадії, страху, ніколи не проймається гнівом.
Дідусь замовк, але не мовчали його слова, які наче перли сяяли у
вечірній тиші. І розуміла Маринка, що нічого найціннішого у світі не було
й немає за Любов. Бо вона є — безцінною перлинкою.
Текст прочитаний повністю.
Прочитано більше половини тексту.
Прочитано половину тексту.
Прочитано менше половини тексту.
Зареєструватись за допомогою Google