Діагностувальна робота з читання для 4 класу.

Казка Василя Сухомлинського

Прогулянка до лісу

Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша.

У лісі було гарно і весело. Батько показав дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка – запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку.

Раптом загримів грім, упали перші великі каплі, а потім полив дощ як із відра. Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.

Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.

Толя віддав свій плащ Саші, і дощ був йому не страшний.

Саша запитав:

– Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?

– Кожен повинен захищати того, хто слабший, – відповіла мама.

– А я чому нікого не захищаю? – запитав Саша. – Отже, я – слабший?

– Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, – усміхаючись, відповіла мама.

– Але я не хочу бути найслабшим! – рішуче сказав Сашко.

Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла – слабка, беззахисна.

– Тепер я не найслабший, мамо? – запитав Саша.

– Так, тепер ти сильний і мужній, – відповіла Мати.

Прочитай уважно текст. В. Сухомлинського „Прогулянка до лісу” і дай відповіді на запитання.

Коли відбувалася прогулянка?

Казка Василя Сухомлинського

Прогулянка до лісу

Одного вихідного дня пішли в ліс всією сім’єю батько, мати, п’ятикласник Толя й чотирирічний Саша.

У лісі було гарно і весело. Батько показав дітям галявину, на якій цвіли конвалії. Поряд із галявиною ріс кущ шипшини. В ньому зацвіла перша квітка – запашна рожева. Вся сім’я сіла під кущем. Батько читав цікаву книжку.

Раптом загримів грім, упали перші великі каплі, а потім полив дощ як із відра. Тато віддав свій плащ мамі, і дощ їй був не страшний.

Мама віддала свій плащ Толі, і йому дощ був не страшний.

Толя віддав свій плащ Саші, і дощ був йому не страшний.

Саша запитав:

– Мамо, чому це так: вам віддав свій плащ тато, Толі віддали свій плащ ви, а мене накрив своїм плащем Толя? Чому кожен не надів свій плащ?

– Кожен повинен захищати того, хто слабший, – відповіла мама.

– А я чому нікого не захищаю? – запитав Саша. – Отже, я – слабший?

– Якщо ти нікого не захищаєш, ти справді найслабший, – усміхаючись, відповіла мама.

– Але я не хочу бути найслабшим! – рішуче сказав Сашко.

Він підійшов до куща шипшини, відгорнув полу плаща і накрив рожеву квітку: злива вже відірвала дві пелюстки, квітка поникла – слабка, беззахисна.

– Тепер я не найслабший, мамо? – запитав Саша.

– Так, тепер ти сильний і мужній, – відповіла Мати.

Як звали дітей?

Які квіти росли на галявині?

Що трапилось в лісі?

Кому віддала свій плащ мама?

Чому кожен мав віддати свій плащ?

Хто залишився без плаща?

Щоб не бути найслабшим, що вирішив Сашко?

Яку рослину накрив Сашко?

Як назвала мама сина?

Це оповідання навчає нас:

Хто ходив до школи / був школярем?