Прочитай мовчки цей текст.
ЛІСОВА АПТЕКА
Одного разу пішов Костик з дідусем та сестричкою Зоєю на прогулянку в ліс. Раптом Костик як закричить!
Дідусь і Зойка прожогом кинулися до нього, а то Костик перечепився через пеньок і поранив ногу.
Що робити? Назад вертати? Шкода. Тільки ж прийшли до лісу. А з ноги кров аж цебенить*.
- Болить! Ой, болить! - стогне Костик.
Дідусь озирнувся туди-сюди, раптом нахилився і зірвав листочок подорожника. Подорожники завжди обіч стежок та доріг ростуть. Тому й таку назву мають. Промив дідусь листочок водою, що ніс із собою у пляшечці, приклав до пораненого місця, чистою хустинкою обв’язав.
- Оті все гаразд, нема чого лякатись. Трохи спочинемо – й далі можна буде рушати. А якби подорожника не було, ми б тоді деревію до ноги приклали. Он бач, росте. Він теж кров зупиняє, біль заспокоює. А кров із рани тим часом і справді перестала сочитися.
- Ти, діду, без ліків мене вилікував, - радісно вигукнув Костик.
- І як ти здогадався прикласти до моєї ноги подорожника?
- Здогадався? То не я, а народна мудрість здогадалася. Про лікарські рослини люди знають з тих давніх часів. Ліки ми в аптеці купуємо, а їх часто з різних трав виготовляють. Пам’ятаєте, коли Костик десь заблукав, його мама так налякалася, що аж захворіла. То вона пила краплі з квітів конвалії і кореня валеріани, щоб заспокоїтись.
Поки дідусь усе це розповідав, наші мандрівники вийшли на галявину. На ній яскраво-жовтими зірочками розпустилися якісь квіточки.
- Яка дивна кульбабка! - вигукнула Зоя.
- Це не кульбабка, а мати-й-мачуха. Вона тільки схожа на кульбабу. Хороша рослина. І Костик пив з неї настойку.
- Коли? - здивувався Костик.
- Може, забув, як узимку тобі бурульок та снігу покуштувати заманулося? Ну й застудився. Від кашлю не тільки мати-й-мачуха допомагає. І липовий цвіт, і польовий мачок. Заварити їх в окропі й пити...
Увагу Костика відволікла червона ягідка.
- Дідусю, а можна її з’їсти?
- Їж, Костику, їж. Але пам’ятай: їсти в лісі можна тільки ті ягоди, які знаєш, бо між ними трапляються і отруйні...
Мабуть дідусь ще багато чого цікавого розповів би Костикові та Зої. Але діти раптом побачили такого гарного метелика, що Костик забув про поранену ногу і побіг метелика наздоганяти. А за Костиком – і Зоя.
Шкода... Бо всім нам не завадить якнайбільше знати про нашу зелену аптеку. У житті – як на довгій ниві. Дивись, ці знання ще й у пригоді стануть...
(за П.Утевською)
*цебенить – бити сильним струменем, з силою виливатися, литися.
Хто головний герой оповідання?
Куди йшов Костик з дідусем і сестрою?
Що трапилося з Костиком?
Який листочок приклав до ранки дідусь?
Мама пила заспокійливе із яких лікарських рослин?
Як називається "дивна кульбабка", яку зірвала Зоя ?
Якими лікарськами рослинами лікують кашель? (декілька варіантів відповіді)
Кого побачили діти і побігли наздоганяти?
Як називають лікарські рослини?
Хто авторка оповідання " Лісова аптека " ?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома