Дієприкметник

Усе спить поморене денною працею усе набирається сили.

Припорошена порохом стерня умлівала від сонця.

 Карпатські гори одягнені в смерекові ліси стоять у німій величі.

Вона любила холодні осінні ночі наповнені місячним сяйвом.

Довго чув я полонений сном солов’їну пісню за моїм вікном.

Олесь, який плив поруч, допоміг мені вийти на берег.

Подвір’я затінює крислата яблуня, що росте під хатою.

Огірок, що зжовк на сонці, був дуже несмачний.

Думки, які роїлися в хлопцевій голові, не давали заснути.

Пасічник дав скуштувати меду, що пахнув липою.

Налякані страшним явищем природи птахи кружляли над своїми гніздами.

Іноді зайде до них із півдня високий степовик попечений сонцем.

Маленькою хмаринкою темніє над яром закинутий у стену хутірець.

Якимові ноги узуті в здорові чоботи глибоко поринали у свіжий сніг.

Позбавлений можливості говорити з людьми він у стократ сильніше переживав свою трагедію.

Перед очима ще жили картини навіяні піснею.

Обабіч стежки мерехтить самоцвітами вмита росою трава.

Співа трава ніким ще не зім’ята, і вабить таємницями.

Степ у цю пору весь, залитий сонцем і огорнутий думками.

Ткану зорями теплу хустину, ніч на тихе село одягла.

Розбуджені громом, умиті дощами, хлібороби оглядали поля.

Невеличка Джирина пасіка була обгороджена низьким тином.

Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, пропахлі роменом.

Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації.

Гарячі коні помахували головами, обтиканими виноградним листом,

посаджений у затінку

виготовлений із глини

продуманий детально

одягнувший вишиванку

 І місяць травень буде гомоніть рудим джмелем наляканим до краю.

Над луками залитими квітневою повінню холонув оранжевий вечір.

 Покрите хмарами сонце на сей день червоно вибилося з-за гори.

Дуби наповнені темінню стоять безшелесно в якійсь шляхетній величі.

Мої дні течуть тепер серед степу серед долини налитої зеленим хлібом.

Над озером стояв оповитий серпанком загадковості ранок.

На горах за шпилями вкритими лісом пишно горів вечірній світ сонця.

Темна ніч напоєна степовими пахощами пропливала над Асканією.

Оперезане синьо-зеленим поясом на пагорбі стоїть місто-замок.

З себе краплі молодик отряс добре втерся хмаркою пухнатою і увесь порожевілий враз завис над хатою.

Наближається повний спеки й світла південь.

Хто це там оповитий в туман заховався за сиві каштани?

Мечем і кров’ю писані кросворди ніхто уже повік не розгада.

Шумлять білим цвітом налиті сади навесні.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

лежачий, посивілий, побачений, оформлений

накреслений, зшитий, нафарбований, помолодівший

зацікавлений, роблячий, уславлений, змарнілий

розвалений, потемнівший, палаючий, знайдений

зцілений, випечений, забутий, посміхаючийся

Листя під кленом було схоже на гору печива, яке щедро посипали цукровою пудрою.

Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, яку було обсаджено густими вербами

Гості захоплено роздивлялися стіл, який застелили майстерно вишитою скатертиною.

Щука – річковий хижак, який полює на дрібну рибу в безмежних водних просторах.

До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Мою увагу привернули комахи, що яскраво світилися серед трав.

Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.