Дисиденти

відмова від ідеологічного диктату

згортання політики русифікації

припинення атеїстичної пропаганди

зародження дисидентського руху

лібералізацією суспільно-політичного та духовного життя.

збільшенням фінансування культури та народної творчості.

долученням до європейської та світової культурної спадщини.

поверненням в українську культуру забутих і репресованих імен.

поет, автор збірок «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Злодій», «Некролог кукурудзяному качанові»

письменник, громадський діяч, автор трилогії «Прапороносці», романів «Тронка», «Собор», «Берег любові»

публіцист, автор «самвидавської» праці «Лихо з розуму»; головний редактор часопису «Український вісник»

письменник, літературознавець, автор «самвидавської» праці «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

членство в Українській робітничо-селянській спілці (УРСС).

належність до плеяди шістдесятників в українській культурі.

перебування в ув’язненні за «антирадянську агітацію та пропаганду».

участь в акції протесту в кінотеатрі «Україна» проти арештів дисидентів.

дисидентство

лібералізація

реабілітація

шістдесятництво

проведенні літературних вечорів, мистецьких виставок, театральних постановок

поширенні самвидаву, підготовці листів і відозв проти арештів дисидентів

підготовці та проведенні мітингів і робітничих страйків

збиранні документів, які свідчили про порушення прав людини, звернення до міжнародних організацій

КПРС, відкритий конфлікт із владою, реабілітація, урбанізація, "культ особи"

відкрите інакомислення, УРСС, самвидав, жорстокі переслідування

права та свободи, країни РЕВ, інтернаціоналізм, інфляція, паспортизація

"зближення і злиття націй", МТС, соціалістичний реалізм, геронтократія

поширенні серед населення української національноїсимволіки.

написанні листів-протестів до вищого партійно-радянського керівництва

неофіційному виготовленні та розповсюдженні літературних і публіцистичних творів.

друкуванні в державних засобах масової інформації критичних матеріалів.

поширення руху лише в західних областях України

мирний, ненасильницький характер боротьби

координація масових антиурядових акцій з московськими групами

домінування релігійної течії, її підтримка з боку православної церкви

створення Української робітничо-селянсько спілки

поява праціІ.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

організація в Києві клубу творчої молоді «Сучасник»

діяльністьУкраїнської Гельсінської групи.

багатопартійністю.

дисидентством.

номенклатурою

«лисенківщиною».