Другорядні члени речення

Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста

Над синім бором у рудих корчах мела-крутила крута зима

Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно

Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.

Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.

Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди

Вище всякої в світі краси - ніжна вдячність людської сльози.

А зоря вже кладе свій просвітницький перст на далеку невидиму віху.

Від козаччини до Чорнобиля - усе українське життя стає епосом.

Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.

Весна - художник дуже знаменитий.

Нашу індивідуальність створює пам'ять.

Митець - створіння примхливе й складне.

На небі сонце - серед нив я.

Син від розкоші вередує.

Цього року вродило краще.

Зима крізь вії дивиться на світ.

Вражень вистачить на все життя

Не відступати на жоден крок!

Саме через тебе мені світ милий.

Поїдемо переймати досвід.

Гомоніла Україна, довго гомоніла.

Усе так відчайдушно, щасливо цвіте.

Я загартований від часів воєнного дитинства.

Ой там, за Дунаєм, молодець гуляє.

Дурний і в Києві не купить розуму.

Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.

Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами.

Теплий туман налив балку по вінця.

Жити лише для розваг, для гри в ніщо - це аморально.

У ресторанах світу популярна наша котлета по-київськи.

Команда з Одеси перемогла вже на останньому етапі.

Ще назва є, річки вже немає.

Брат радий допомогти.

Сестра вміє співати.

Батьки поїхали відпочивати.

Студенти починають навчатися.

Я хочу поплавати.

Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні.

Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.

Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.

Тільки зі страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.

Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.

Творчість завжди мрійна й тривожна.

Якою красивою є людина в праці.

Усі ми дужі дружбою своєю.

Спадають млосно вечори липневі.

Тиха вода завжди глибока.

То не хмара - біла пташка хмарою спустилася над царем тим.

Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.

Не мати царя в голові - означає діяти нерозсудливо.

За царя не бачили часом і сухаря.

Крути не верти - царем не будеш.

Наше життя - бурхливий океан.

Роки життя не владні над тобою.

Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Світло сонця розлилося по всьому степу.

Клен напроти кидав тінь на грядки.