Форми рельєфу

 Підвищення, витягнуте в одному напрямку. Якщо стати на цій лінії, рельєф місцевості буде в три сторони понижуватися, а в одну – підвищуватися.

Замкнута впадина, що нагадує своєю формою котел. Має форму рельєфу протилежну горі. Найвища точка називається дном. Від цієї точки місцевість в усі сторони понижується. Часто на дні утворюються болота або озера. 

Невелике поглиблення з дуже пологими схилами, що поступово переходить в рівнину. Воно має схили з чітко вираженим верхнім перегином – бровкою. Лінію по дну, до якої направлені схили, називають водозливом. Якщо стати на цю лінію, то рельєф буде з трьох сторін підвищуватися, а з одної – понижуватися. 

Поглиблення, яке більше ніж яр, з пологими схилами, як правило, вкрите рослинністю.

Вироблене річкою пониження, що витягнуте в одному напрямку, з явно вираженими схилами

Плоске широке підвищення, що обмежене крутими схилами.

Ізольоване підвищення з висотою більше 200 м з явно вираженими й порівняно крутими схилами. Елементами є вершина, схили й підошва

Окреме куполоподібне або конічне підвищення висотою до 100 м з різко вираженою підошвою

Ізольоване, розміщене на рівнині підвищення висотою до 50 м з різко вираженою підошвою.

Різко виражене поглиблення на рівнині, що витягнуте в одному напрямку, з крутими схилами й тимчасово діючими водостоками.