Фразеологія. Лексикографія

розділ мовознавчої науки, який вивчає фразеологізми;

розділ мовознавчої науки, який вивчає склад мови і слово як його основну одиницю;        

розділ мовознавчої науки, який вивчає походження слів та їх значення.

на рівному місці

високий морок

не вмерла зірка

темрява минулого

1Б, 2А, 3Д, 4Г

1Г, 2Б, 3В, 4А

1Б, 2Г, 3А, 4В

1Г, 2В, 3А, 4Д

мороз пробирає по спині

опустивши голову додолу

не за горами

мов на світ народився

хоч оком світи, хоч з лиця воду пий

як з воску зліплений, хоч у рамці вправ

хоч картину малюй, хоч за раму клади

перемінитися на лиці, показати товар лицем

Мати лагідний, неконфліктний характер.

За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію.

Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.

Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.

Сплутана волосінь рибальського спінінга.

Спеціальний спосіб зв"язування вірьовки.

Дуже складна, заплутана справа.

Один з прийомів вільної боротьби.

А) зачепити за живе, зривати маску, відкривати очі, перемивати кісточки.

Б) очей не відірвати, ні в казці сказати ні пером описати, хоч з лиця воду пий, писана красуня.

В) брати на себе, укривати ганьбою, зіграти в ящик, допікати до живого.

Г) обливати брудом, гав ловити, розкривати рота, собаку з’їсти.

Д) пекти раків, пасти задніх, зуб на зуб не попадає, правити теревені.

А) ахіллесова п’ята, барон Мюнхаузен;

Б) дамоклів меч, тридцять срібняків;

В) Соломонове рішення, лебідь з Ейвону;

Г) Ноїв ковчег, канути в Лету;

Д) блудний син, поцілунок Іуди.

А) нестися високо, чути краєм вуха;

Б) п’яте через десяте, запас біди не чинить;

В) копилити губи, роззявити рота;

Г) сушити зуби, умирати від реготу;

Д) зловитися на гачок, під самим носом.

А) замилювати очі, удар нижче пояса;

Б) ревма ревіти, стріляна птиця;

В) байдики бити, працювати не розгинаючи спини;

Г) головою лягти, ні пари з уст;

Д) тримати язик за зубами, легкий хліб.

піррова перемога

геростратова слава

прокрустове ложе;

дамоклів меч

Еолова арфа.

тлумачному

фразеологічному

енциклопедичному

діалектному

фразеологічного

історичного

словника мови письменника

діалектного

А азбука, акваріум, амфора, амфітеатр

Б билинка, бінокль, бежевий, безмежжя

В ґава, генетика, гість, горизонтальний

Г дальній, дисгармонія, диск, дисковий

А ФОРЗАЦ, -а, ч., спец. Подвійний аркуш паперу, що з’єднує книжку з внутрішньою частиною обкладинки, а також слугує для оформлення книжки. У цій книжці заслуговує похвали… майстерно виконаний форзац із золотим лінійним рослинним орнаментом на зеленому фоні (Українська графіка, 1957, 119).

Б ГІПНОЗ (латин. hypnosis — сон) — особливий, близький до сну стан свідомості людини, який характеризується звуженням її обсягу й різким фокусуванням на змісті навіювання. У стані Г. у людини можуть спонтанно виникати фізіологічні та психічні реакції, не властиві їй при звичайному стані свідомості: ілюзії, забування або згадування тих чи інших фактів, підвищення концентрації уваги, зміна настрою (Д. В. Штриголь).

В ЛЬОНАРСТВО — галузь рослинництва, що займається вирощуванням льону з метою отримання волокна та насіння. Виокремлюють 2 осн. напрями в Л.: виготовлення прядив та олій льону. Зі стебел прядив льону отримують цінне техволокно, яке широко використовують у текстильн., автомобільн., авіац., гумовій, взуттєвій та ін. галузях пром-сті (І. О. Маринченко).

Г АКАПЕЛА (італ. a capella — букв. у стилі капели; як співають у каплиці) — хоровий або ансамблевий спів без інструментального супроводу. Витоки співу А. сягають античності. Від доби Середньовіччя до сьогодення спів А. — найпотужніший жанр. пласт світ. хор. музики. У мистецтві України підвалини співу А. закладені, з одного боку, у нар. гуртовому співі, з ін. — у християн. культовій музиці від часу прийняття християнства в Україні-Русі (О. О. Різник).

А орфографічного

Б орфоепічного

В перекладного

Г наголосів

А перекладного

Б орфоепічного

В орфографічного

Г етимологічного

А медичних термінів

Б політологічний

В наголосів

Г Вікіпедія

розділ мовознавства , який займається укладання словників

розділ мовознавства , що вивчає словниковий склад мови

розділ мовознавства , що вивчає способи творення слів

розділ мовознавства, який вивчає власні імена й назви, їх історію, семантику, будову, основні закономірності розвитку

морфемному

тлумачному

 етимологічному

історичному

"Новий тлумачний словник української мови"

"Словар української мови" Б. Грінченка

"Лексис" Л. Зизанія

"Енциклопедія української мови"

"Лексис"

"Лексикон словенороський"

"Словар української мови" Грінченка

«Лексикон» Памви Беринди

Одинадцятитомний «Словник української  мови»

«Лексис» Лаврентія Зизанія

«Лексис» невідомого автора