Основною ознакою виду є:
1. Проживання на одній території.
2. Проживання в одному середовищі.
3. Зовнішня подібність організмів.
4. Вільне схрещування та народження плідного потомства.
Основною ознакою виду є:
1. Проживання на одній території.
2. Проживання в одному середовищі.
3. Зовнішня подібність організмів.
4. Вільне схрещування та народження плідного потомства.
Види в природі живуть на території, яку називають:
1. Наземно-повітряне середовище.
2. Ареал.
3. Екосистема.
4. Біоценоз.
Генофондом популяції є:
1. Усі особини популяції.
2. Усі особини біоценозу, в якій живе ця популяція.
3. Усі гени популяції.
4. Усі гени особини всіх видів біоценозу, в якій живе дана популяція.
В популяціях гени можуть бути представлені переважно тільки одним алелем, а є гени, які в популяції можуть бути представлені різними алелями. В яких випадках зустрічаються в популяціях тільки гени, що представлені одним алелем:
1. Коли цей ген є життєво важливим.
2. Коли цей ген є молодим і в ньому ще не утворювалися жодні мутації.
3. Коли цей ген є маловажливим для організму, тому його мутації нецікаві видові.
4. Коли цей ген має систему захисту, яка не допускає жодних мутацій.
Частка нащадків, в яких проявляється рецесивна ознака при схрещування між собою гетерозиготи та гомозиготи за рецесивною ознакою буде становити:
1. 25%.
2. 50%.
3. 75%.
4. 100%.
Генофонд популяції утворений сукупністю домінантних та рецесивних генів співвідношення яких є величиною сталою. Цю закономірність було встановлено:
1. Г.Менделем.
2. Т.Морганом
3. В.І.Вернадським.
4. Харді та Вайнбергом.
Якщо ми розглянемо дві популяції одного виду і виявимо, що вони мають різну кількість домінантних та рецесивних генів, то можемо зробити висновок, що більш стійкою при зміні умов середовища буде та популяція, де:
1. Більшість особин є гомозиготними.
2. Є тільки незначна частка гетерозиготних особин.
3. Більшість особин є гетерозиготними за більшістю генів.
4. Більшість особин є гетерозиготними за невеликою кількістю генів.
Яке із перерахованих тут положень НЕ є обовязковим для того, щоб справджувався закон Харді-Вайнберга:
1. Популяція має бути чисельною.
2. В популяції повинні переважати молоді особини.
3. В популяції відбувається вільне (панміктичне) схрещування.
4. В популяції не діє спрямований добір.
Добір у популяціях має спрямований характер, тому він спричинює:
1. Зміну частоти зустрічальності генів.
2. Зміну забарвлення шерсті у тварин на світліше.
3. Зміну кількості особин у популяції в бік їх збільшення.
4. Зміну кількості особин в популяції в бік їх зменшення.
Створюйте онлайн-тести для контролю знань і залучення учнів до активної роботи у класі та вдома
Створити тест