Головні члени речення

Сперечатись з Гомером – справа марна.

А діти – мов букети піднебесні.

Ти, бачу, гайдамакам був би рад.

Отари сірих хмар лежать безрушно й сонно.

Поговорили на раді та й розійшлись, забули.

На Січ почали вчащати посли від турка

Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань

Турки рідко користались із рушниць

А Кривоніс викресав вогню, запалив люльку, присів під повіткою й задумався

Б Кошовий першим встромляє носака у стремено і, перекинувши ногу через коня,

вгрузає у сідло.

В Гетьман з писарем обмірковували політичні питання.

Г Отаман, приклавши руку до грудей, покірно схилив голову.

Д Я дуже люблю міста Київ і Львів. 

А Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.

Б Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.

В Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.

Г Нас пригоди впинить не в силі.

Д Не раз серед ночі маленький Устим прокидався від стукоту у вікні. 

А Осінь на околиці рве пожовкле листя, і дощами колеться, і вітрами злиться.

Б По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні.

В Прийшли під осінь ще зелені клени...

Г На світанку вишнева хмарина білим цвітом окутала сад.

Д Вийшовши з готелю, Лаврентій з жоною й дітьми попростував до Дніпра.