Головні члени речення. Присудок

Дзвенить у зорях небо чисте.

Кругом поле, як те море широке, синіє.

Пташка стала чистити пір'ячко маленьким дзьобиком.

День був гарний, погожий.

Олена працює викладачем.

Цієї весни я буду складати ЗНО.

Учні почали готуватися до іспитів.

Ми будемо говорити про наше майбутнє.

Той ліс був для мене несходимим.

Коло воріт були укопані лавочки для вечірніх посиденьок.

Орися була вже не дитина.

Ці документи були в його портфелі.

Обличчя розм'якло і стало добродушним.

Перший раз малий Микола став збиратися до школи.

Великі майстри були невтомними.

Усе навколо здається новорічною феєрією.

А потім всі подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні.

Обрій почала огортати все густіша й густіша темрява.

Сашко хотів послухати казку.

Парубок стояв як зачарований.

По щирості бояться слово мовить.

Чи я просила проводжати мене?

Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий поруб.

Одиноким птахом почувався я в темній оселі.

Книга - це змога погомоніти з людиною через тисячоліття.

Він буде видатним музикантом.

Там будуть горіти до ранку в туманних дзеркалах троянди.

Мені осіння ніч короткою здається.

Зоря на небі рожева вже почала займатись.

Я хочу вам про рідний край сказать.

Я берусь за важку роботу - виглядати синів.

Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.

Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.

У Марії хата була збудована по-новому.

Море було безбарвне, аж чорне.

Гірські печери ще затоплені водою.

Будуть тебе кликать у сади зелені хлопців чорночубих диво-наречені.

Щире кохання не вкрите серпанками.

У ці дні починає світати о шостій.

Вести всі роботи з дотриманням графіка - золоте правило.

Найбільша наша турбота - виробити спільні рекомендації.

Гарним був Київ цього свіжого осіннього ранку.

Передавати досвід молодим - найбільше щастя.

О вісімнадцятій тридцять будь обов'язково вдома.

Будить спогад давня пісня, пада в трави і зника.

Художник щоразу все мусить відкривати заново.

Сорок вісім могутніх струменів злилися в один велетенський водоспад.

А три покоління селянського дому вмістились на знімках старого альбому.

Благословенна кожна мить життя на цих всесвітніх косовицях смерті!

У містах земля одягнена в камінь і залізо.

Гомоніти з великим начальством було для мене втіхою.

У справедливих армій доля завжди прекрасна.

На гіллі рясному цвіт немов сніжинки.

Горобці в піску сипкому - ніби діти у ставку.