Головні і другорядні члени речення

Сірий кіт на призьбі біля хати шукає в тихих снах минулі дні.

Над синім бором в рудих корчах мела-крутила крута зима.

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Малі озерця блискають незлісно, колише хмара втомлені громи.

Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі.

Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело.

Вище всякої в світі краси — ніжна вдячність людської сльози.

Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди.

А зоря вже кладе свій провісницький перст на далеку невидиму віху.

Від козаччини до Чорнобиля — усе українське життя стає епосом.

Весна — художник дуже знаменитий.

Колись велика ріка Конка сьогодні стала річкою.

Нашу індивідуальність створює пам’ять

Митець — створіння примхливе й складне.

Цього року вродило краще.

Зима крізь вії дивиться на світ.

На небі сонце — серед нив я.

Син від розкоші вередує.

Вражень вистачить на все життя.

Все так відчайдушно, щасливо цвіте.

Не відступати на жоден крок!

Гомоніла Україна, довго гомоніла.

Поїдемо переймати досвід.

Саме через тебе мені світ милий.

Жити лише для розваг, для гри в ніщо — це аморально.

Команда з Одеси перемогла вже на останньому етапі.

У ресторанах світу популярна наша котлета по-київськи.

Ще назва є, а річки вже немає.

Теплий туман налив балку по вінця.

Ой там, за Дунаєм, молодець гуляє.

Дурний і в Києві не купить розуму.

Я загартований від часів воєнного дитинства,

Приймачі підбадьорливо сиплють прогнозами

Топчи правду в калюжу, а вона все чиста буде.

Брат радий допомогти.

Сестра вміє співати.

Студенти починають навчатися.

Батьки поїхали відпочивати.

Я хочу поплавати.

То не хмара — біла пташка хмарою спустилась над царем тим.

Не мати царя в голові — означає діяти нерозсудливо.

Розкіш царів меркне перед мистецькими шедеврами геніїв.

За царя не бачили часом і сухаря.

Крути не верти — царем не будеш.

Творчість завжди мрійна і тривожна.

Спадають млосно вечори липневі.

Усі ми дужі дружбою своєю.

Тиха вода завжди глибока.

Якою красивою є людина в праці.

Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні

Істинно вільна людина ні над ким не прагнутиме панувати.

Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин.

Тільки із страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього.

Література справді спроможна сприяти розвиткові людини.

Стрижку наголо в нас називають солдатською.

Світло сонця розлилося по всьому степу.

Наше життя — бурхливий океан.

Клен напроти кидав тінь на грядки.

Роки життя не владні над тобою.

АВБД

ГАДВ

БГДВ

ВГДБ

ВГДБ

АБДГ

ВДБГ

ВАБГ

ВДГБ

ВДГА

БВГА

АБВГ

ГВАД

БВАД

ГДАВ

БВГД

АБДГ

ГДБА

ВДБА

ДБАГ

ВАДБ

ВГДБ

АВДБ

ВАГБ