Головні та другорядні члени речення

а) Циферблат годинника на розі хуртовини снігом замело

б) Нещадний грудень з рук обох кладе на шлях замети сизі

в) Митець - створіння примхливе й складне

г) Суворий грудень зачинає заспів на довгі ночі, сизі холоди

а) Чумацький Шлях освчує дорогу від Криму до Києва

б) Декілька парубків скочило до танцю, потягши за собою дівчат

в) Стежкою наближалися дві молодиці

г) Оця реальна мить вже завтра буде спомином

а) Я менш за все схильний проповідувати благодушність

б) У ці дні починає світати о шостій

в) Життя стає радістю для кожного в рідному краю

г) Художник щоразу все мусить відкривати заново

а) підметом

б) присудком

в) означенням

г) обставиною

а) додатком

б) означенням

в) присудком

г) підметом

а) Час не помічають не тільки щасливі, а й безсмертні

б) Література справді спроможна сприяти розвиткові людини

в) Тільки зі страждання виникає здатність перейнятися болем ближнього

г) Художник по суті дуже беззахисний перед свинцевим лицем обставин

а) Хвилею зеленою здіймається навесні Батиєва гора.

б)  П’ятірка сивих плотарів сиділа в тінях яворів

в) Багряне сонце сутінню лісною у просвіт хмар показує кіно.

г) Тут ми з Піратом і кинулись до моркви.

а) У ресторанах світу популярна наша котлета  по-київськи

б) Ще назва є, а річки вже немає

в) Команда з Одеси перемогла вже на останньому етапі

г) Теплий туман налив балку по вінця

а) Десь тихо жаби кумкають з болота

б) А хто і сіно склав уже в стіжки

в) Весна прийшла так якось несподівано.

Я змалку знаю, де яке зело.

а) «Віють вітри…» за жанром пісня.

б) Поле як море.

в) Життя прожити не поле перейти

г) Шість і чотири десять

а) Поговорили на раді та й розійшлись, забули.

б) На Січ почали вчащати посли від турка.

в) Давнє золото було розміняно на мідяки дрібних, а інколи й приватних починань

г) Турки рідко користались із рушниць.

а) Надворі дмухав весняний скажено-веселий вітер.

б) Хвилястий вітер пелехатий мені спокою не дає.

в) Правду вітер той шепоче і розважить зорі хоче.

г) Нас пригоди впинить не в силі.

а) простим дієслівним присудком

б) складеним дієслівним присудком

в) складеним іменним присудком

г) додатком

а) Хмельницький був іншої думки.

б) А дівчина була як сонце.

в)  На провесні вовчі зграї ставали дедалі нахабнішими

г) Настя була м’якої вдачі

а) Земля почала зеленіти тендітною травою.

б) Я вірші почав писать під вечір золотий.

в) Як прагне людство в злагоді іти назустріч сонцю, радості й труду!

г) Ми чисті перед совістю, нащадками й планетою.

а) Ще тумани сиві не зійшли з полів.

б) Вчитися – ніколи не пізно

в) Пан залишиться паном, щоб він не базікав.

г) Не знає, на якому дереві хліб росте.

а) Село стоїть у всій своїй одвічній красі, душевній просвітленості.

б) Нам треба триматись разом.

в) Суха морська трава може шелестіти під ногами.

г) Вірний приятель – то найбільший скарб.

а) Прожити вік – не поле перейти.

б) Любити свій край – не є злочином.

в) Першою думкою Остапа було тікати.

г) Життя прожити треба чесно.

а)  підмет

б)  присудок

в)  означення

г) обставина

а) В лощині раз за разом зривалось „ура”, гучне, далеко тануче.

б) Бачити своє творіння – це така невимовна радість.

в) Книга – морська глибина.

г) Мета життя – зоря на людськім виднокрузі!

а) підметом

б) присудком

в) додатком

г) означенням

а) обставиною

б) підметом

в) додатком

г) присудком

а) підметом

б) додатком

в) обставиною

г) присудком

а) підметом

б) простим дієслівним присудком

в) складеним дієслівним присудком

г) іменним присудком

а) підметом

б) додатком

в) обставиною

г) присудком