Готуємось до ЗНО. Остап Вишня

комедія

усмішка

байка

поема

про дитячі витівки - про участь у громадянській війні - про творчий процес - про батьків героя

про участь у громадянській війні - про творчий процес - про дитячі витівки - про батьків героя

про батьків героя - про дитячі витівки - про участь у громадянській війні - про творчий процес

про творчий процес - про батьків героя - про дитячі витівки - про участь у громадянській війні

"Оракул" Соломона

"Кобзар" Шевченка

"Катехізис" Філарета

"Записки мисливця" Тургенєва

коли вперше побачив книги

коли впав з коня

коли навчався у школі

коли працював у газеті

гумористична розповідь про сома, що жив у річці і міг з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і парового катера

розповідь про рибалку

розповідь про мальовничі пейзажі біля річки

попередження про небезпеку, яку можна очікувати під час рибалки

пан

дід Панько

Остап Вишня

Сабанєєв

фейлетон

усмішка

гумореска

анекдот

копчена ковбаса, варені раки, шпроти

фрукти

овочі

човен

оксюморон

тавтологія

антитеза

анафора

Остап Вишня

Микола Хвильовий

Іван Багряний

Григір Тютюник

байках

новелах

комедіях

усмішках

співомовках

королем української усмішки

князем української літератури

королем українського тиражу

цікавим клоуном

Петренко

Губенко

Голубенко

Рудченко

гумореска

фейлетон

уколка

усмішка

реп'яшки

перченята

кульбабки

родзинки

5

10

15

20

показати любов до рідної землі

показати свою історію життя

висміяти життя селян

висвітлити фактори, що впливають на формування митця

Оскіл

Дніпро

Ворскла

Псел

собаку

гуску

качку

кота

із сумом за втраченим часом

із сарказмом і критикою

з іронією та гумором

з філософськими висновками

твори Остапа Вишні

життя Остапа Вишні

одруження Остапа Вишні

ув'язнення Остапа Вишні

гумор

сатира

сарказм

іронія

на черв'яка

на маленьку рибку

на гуску

на курку

оповідач

дідок-рибалка

пан

сом

пароплави

комбайни

трактори

екскаватори

на білого ведмедя

на гімалайського ведмедя

на собаку сетера

на свійську гуску

“Були на полюванні. Не вбили і не застрелили нічого. Для мене це — типове явище. Коли я приходжу, як завжди, додому “попом”, без нічого, — всі спокійні”

«Життя моє не дуже добре, трудне і невеселе. Проте до всього привикають люде, привик і я терпіти помаленьку… пишу одну повість про діда, батька, матір і про все, одне слово, сосницьке життя, ще коли я був маленьким…”

«Залюбки маскувався під «простачка», який здебільш з усім погоджується, але від нього повівало казковим «дурником», перед яким пасують мудреці і королі. Такого «простака» грає він і в автобіографії»

«Ніколи не сміявся без любові до вас усіх, до сонця, до вітру, до зеленого листу! У моєму сміхові завжди бачив народ…»

Я сам для своїх речей вигадав назву - «усмішки», і це, слово я люблю куди більше, ніж слово «фейлетон»

«Серед його тюремних творів для мене найдорожчі його інтимні поезії, його відчайдушне вміння знаходити для душі місце всюди — в найкарколомніших знущаннях, у найбезпросвітнішому мороці сучасності»

«Пошли мені, доле, сили, уміння, талану, чого хочеш – тільки щоб я хоч що-небудь зробив таке, щоб народ мій у своїм титанічнім труді, у своїх печалях, горестях, роздумах, ваганнях, – щоб народ мій усміхнувся!»

«Моя зброя - сміх!»

«Добрими старими шляхами, обминаючи казенні «стовпи неотесані», але не обминаючи доріг європейської науки, мандрував по Україні і сіяв у людських серцях мудрість любові та самопізнання, задоволення в сродній праці та совісті – як чистий кришталь»

«Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків…»

«У його творі закодовано вибір, що невблаганно поставав перед українським комуністом, роздвоюючи його самосвідомість: вибір між вірністю фанатичній догмі й синівською любов’ю до Матері-України…»

«Він зробив цю м’яку, виразну, сильну, багату мову літературною, і українська мова, яку тоді вважали місцевою говіркою, з його легкої руки залунала так голосно, що звуки її рознеслись по всій Росії… »

алегорія

гіпербола

анафора

метафора

«Поминув свою землю, навіть не глянув на неї... Далі та далі... Уже смеркло, як дійшов він до Пісок... З неба блищали ясні зорі; по селу то там, то там світилося в невеличкі віконця світло; а в Гальчинім шинку топилось у печі...»

«Там ішла моя мати з похиленою головою. Я відчував: пахне м’ятою. Я гладив її милу голову з нальотом сріблястої сивини. Але раптом переді мною виростала загірна даль..."

«Губернський секретар, ще й регістратор?!.. Якраз для нашої Марисі жених, а за придане нехай не турбується"

«У 1921 роцi почав працювати в газетi “Вiстi” перекладачем. Перекладав я, перекладав, а потiм думаю собi: “Чого я перекладаю, коли ж можу фейлетони писати! А потiм – письменником можна бути. Он скiльки письменникiв рiзних є, а я ще не письменник”...»

фейлетон

гумореска

усмішка

нарис

метафорі

гіперболі

оксиморону

порівнянню

як сом гусака ковтнув - розповідь про Сабанєєва - пригоди з човном без мотора - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн

розповідь про Сабанєєва - як сом гусака ковтнув - пригоди з човном без мотора - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн

як сом гусака ковтнув - розповідь про Сабанєєва - згадка про сома довшого за комбайн - пригоди з човном без мотора - уподобання сома

як сом гусака ковтнув - уподобання сома - згадка про сома довшого за комбайн - розповідь про Сабанєєва - пригоди з човном без мотора

тавтологія - моя автобіографія

прекрасний апетит, гаряча кров - оксиморон

садок купається в річці - уособлення

сила-силенна - анафора

манісінькі чиряточка, мов мишенята - порівняння

«Після закінчення Другої світової війни емігрував до Німеччини… Біографічний матеріал ліг в основу його романів, де сильна особистість протистоїть тоталітарній системі…»

«Серед його улюблених занять були мисливство та рибальство, які давали можливість спостерігати красу природи, і це виливалося на папері в дивовижному поєднанні гумору з тонким ліризмом…»

«Починав як художник-карикатурист, писав прозу й кіносценарії, працював військовим кореспондентом, але всесвітню славу здобув як режисер кіно…»

«Один з найбільш цікавих експериментаторів у прозі початку ХХ ст.., у творах якого «залізна рука города» хоче наздогнати оповідача, а три білі вівчарки символізують різні прошарки тодішнього суспільства…»

чорний трибунал, загірна комуна

майбутній письменник, багатодітна родина

сонце на велосипеді, хлопчина-соняшник

закинутий крейсер, закохана пара

сани, місяць, Дукля

весна, Фауст, молодість

казка, син, Батьківщина

Оскіл, пан, гуси

українці, цвіт, Каїн

народився Остап Вишня

Остап Вишня пішов у школу

батько купив синові перші чоботи

Остап Вишня написав свій перший твір

...любов матері"

...природа – картопля, коноплі, бур’яни "

виховання

школа

рекомендаціями досвідченого рибалки

знайомством із рибалками

пейзажем річки

дівочими співами

сусід діда

знаменитий мисливець

голова колгоспу

очевидець пригоди на річці