Готуємось до ЗНО. П.Куліш. "Чорна рада"

Кирило Тур

Петро Шраменко

Черевань

Божий чоловік

Божий чоловік

Кирило Тур

Петро Шраменко

Михайло Черевань

Бджолярство

Мисливство

Рибальство

Гончарство

Невольника

 І.Брюховецького

 П.Тетерю

 Божого Чоловіка

Петро Шраменко

Сомко

Богдан Чорногор

Кирило Тур

невідомий чоловік

А Якима Сомка 

Б Павла Тетерю 

В Шрама 

Г Кирила Тура 

Д Івана  Брюховецького

Іван Брюховецький

полковник Шрам

Яким Сомко

Павло Тетеря

віддавав козакам на Січ

викуповував невільників

купував зброю для козаків

віддавав на будівництво церков

різними соціальними групами (багатими козаками та бідними - черню);

козаками-запорожцями та міщанами;

гетьманом Сомком та запорожцями;

державобудівничими та руїнницькими началами в українській політиці того часу;

претендентами на булаву на особистому ґрунті.

городове козацтво

простолюд та запорожці

міщани

козацька старшина

М.Гвинтовці

К. Туру

М.Череваню

І.Шраму

Матвія Гвинтовки

Івана Брюховецького

Петра Шрама

Кирила Тура

Петро Шраменко, Леся

Яким Сомко, Іван Брюховецький

Черевань, Гвинтовка

Іван Шрам, Кирило тур

Яким Сомко

Іван Брюховецький

Павло Тетеря

Кирило Тур

Івану Шраму

Сомкові

Брюховецькому 

Кирилові Туру

дуже образився і не захотів більшге спілкуватися з Череванями

розсердився на таку зщневагу, вихопив шаблю і мало не вбив Сомка

заплакав, бо йому було жаль сина, і проклинав Череванів і Сомка

сказав, що краще віддасть свого сина в ченці, ніж стане Сомку на дорозі, і благословив Сомка і Лесю разом з Череванями

бо він обіцяв звільнити Україну від влади Російської імперії

бо він обіцяв об'єднати Україну під однією булавою

бо він обіцяв, що примусить усіх жити за демократичними козацькими звичаями

бо він обіцяв урівняти в правах усі стани: козаків, селян, міщан тощо.

Петро Шраменко

Кирило Тур

Василь Невольник

Іван Шрам

образа козацької честі Кирила Тура

викрадення нареченої гетьмана Петром

викрадення Лесі Кирилом

образа козацької честі Петра

Ліричного вірша

Історичного роману

Оповідання

Соціально-психологічного роману

1662

1663

1664

1665

Черевань

В.Невольник

М. Шрам

Божий чоловік

Батурина

Ніжина

хутора Хмарище

Чорної Гори

Образ дороги

Батальні сцени

Сни кожного героя твору

Позначення дати кожної події

Взаємини між панством, старшиною і простолюдом

Відносини між Україною і Росією

Кохання і подружнього щастя

Збереження для нащадків фольклорної спадщини

У Ніжині

У Києві

У Переяславі

У Батурині

Васюта

Тарас Сурмач

Петро Шрам

Черевань

Викрадення Лесі - Чорна рада - одруження Петра і Лесі - покарання Тура біля стовпа

Викрадення Лесі - покарання Тура біля стовпа - Чорна рада - одруження Петра і Лесі

Покарання Тура біля стовпа - викрадення Лесі - Чорна рада - одруження Петра і Лесі

Чорна рада - викрадення Лесі - одруження Петра і Лесі - покарання Тура біля стовпа

історична й політична

романтична і пейзажна

політична і любовна

Історичний роман у віршах

Пригодницько-фантастичний роман

Роман у новелах

Роман-хроніка 

Історична повість

М. Костомаров

Г.Сковорода

 І.Котляревський

Т.Шевченко

Марко Вовчок

Череваня

Кирила Тура

Якима Сомка

 Івана Брюховецького 

Петра Шраменка

Черевань

Кирило Тур

 Михайло Шрам

Яким Сомко 

Василь Невольник

Шрам

Шраменко

Черевань

Тетеря

Брюховецький

Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині

Двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка - вибори гетьмана в Ніжині

Шрам із сином на хуторі Хмарище - Кирило Тур прагне визволити Сомка -двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині

Двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині - Кирило Тур прагне визволити Сомка - Шрам із сином на хуторі Хмарище

Шрам із сином на хуторі Хмарище - двобій Петра Шраменка й Кирила Тура - вибори гетьмана в Ніжині - Кирило Тур прагне визволити Сомка

Матвій Гвинтовка був власником хутора Хмарище

Петро Шраменко намагався визволити Якима Сомка з темниці

Іван Шрам викупив з турецької каторги Василя Невольника

Брюховецького обрали гетьманом на чорній раді під Ніжином

Божий чоловік порівняв Михайла Череваня з Яремою Вишневецьким

Про війну під проводом Б. Хмельницького 1648 — 1654 рр.;

про складні часи після смерті Б. Хмельницького, обрання нового гетьмана

про раду Хмельницького з Барабашем і зраду Барабаша

 про трагічні для України наслідки поразки шведської армії під Полтавою.

початок козаччини

Хмельниччина

Руїна

Коліївщина

«…був тяжко грошовитий, да й веселий пан із козацтва, що збагатились за десятилітню війну з ляхами… доскочив собі незчисленного скарбу, та після війни й сів хутором коло Києва»

«грошей носив повні кишені. Що ж робив із тими грішми? Викупав невільників із неволі; допомагав козакам лікувати їх рани; його сутність визначає дух, а не шлунок»

«Жвавий був козак. Як було пустить Хмельницький по Польщi загони, то вже нiхто дальше його не пробереться; i говорять було козаки: “О, далеко ..... досягає!”»

«Був він син паволоцького пана, по прізвищу Чепурного, учився в Київський братській школі і вже сам вийшов. Як же піднялись козаки з гетьманом Остряницею, то він устряв до козацького війська, бо гарячий був чоловік…»

політичний авантюрист і безчесна людина, яка давно втратила елементарну гідність і вдається до лукавства;

не терпить людей, які продалися шляхтичам "за лакомство нещасне" й злигалися з поневолювачами народу;

його мужність і хоробрість вражають навіть старих козаків: "не кожен здатен під кулями велику ріку перепливти"; "орел, а не козак";

"душа його жила не на землі, а на небі".

Київ

село Кононівка

Ніжин

Гадяч

хутір Хмарище

«Може, він помагав свої­ми молитвами над недужим, а може, і свої­ми піснями; бо в йо­го пісня лилась, як чари, що слухає чо­ловік і не наслухає­ть­ся. За теє-то за все поважали його козаки, як батька; і хоть би, здається, попросив у кого остатню сви­тину з плечей на викуп невольника, то й ту б йому од­дав усякий».

«Добрий він, і душа щира, козацька, хоч удає з себе ледащицю і характерника. Да вже без юродства в їх не буває»

«Сидів він зимовником серед дикого степу на Низу, взявши собі за жінку бранку туркеню; проповідував він слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; побував він на полі й на морі з низцями; видав не раз і не два смерть перед очима да й загартовався у воєнному ділі так, що як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу»

«Чо­ловічок сей був у короткій старенькій сви­тині, у полотняних штанях, чоботи шкапові попро­топ­ту­ва­ні - і пучки видно. Хі­ба по шаблі можна б дога­дуватися, що воно щось не просте».

«А там як сипнув грішми, так запорожці за ним роєм. А він, ледачий, з усіма обнімається, да братається, да горілкою поїть».

«У тих-то случаях пошрамовано його вздовж і впоперек, що козаки ... й забули реєстрове його прізвище. І в реєстрах-то, коли хочете знати, не Чепурним його записано».

«... тілько похитувавсь, гладячи черево; а щоки — як кавуни: сміявсь од щирого серця. Така була в його вдача».

«Був собі дідусь такий і мізерний, мов зараз тілько з неволі випущений: невеличкий, похилий, очі йому позападали і наче до чого придивляються, а губи якось покривились, що ти б сказав — він і зроду не сміявс».

«А посеред його двору стояв стовп, i в стовпу усе кiльця, то залiзнi, то мiднi, то срiбнi. Ото знак, що простий козак або посполитий в’яжи коня до залiзного, а хто значний козак, то до мiдного; як же хто рiвня господаревi, так той уже до срiбного…»

«Наче собі чоловік простенький, тихенький»; «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться що-небудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату».

«Ходить у дорогих кармазинах, високий і вродливий, а по кармазинах скрізь комір і поли ґаптовані золотом; зверху кирея підбита соболем; підпиравсь срібною булавою».

«…був здоровенний козарлюга. Пика широка, засмалена на сонці; сам опасистий; довга, густа чуприна, піднявшись перше вгору, спадало за ухо, як кінська грива; уси довгі, униз позакручувані, аж на жупан ізвисали; очі так і грають, а чорні, густі брови аж геть піднялись над тими очима».

 Якимові Сомку

 полковникові Шрамові

Іванові Брюховецькому

Кирилові Туру

Його зрадили полковники, які перейшли на бік Брюховецького

Він пригрозив міщанам новими податками

 Яким Сомко хотів взяти булаву хитрістю

Будучи наказним гетьманом, був певний своєї перемоги і не заручився нічиєю підтримкою

 Петра Шраменка

 Кирила Тура

Якима Сомка

Гвинтовку

викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення), про те, що треба об'єднатися в боротьбі проти спільного ворога; заклик до боротьби про незалежність

викриття і засудження періоду Коліївщини; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

викриття і засудження доби Руїни; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення).

викриття і засудження періоду Коліївщини; утвердження думки про необхідність національної злагоди українців, про те, що провідною силою для розумної організації українського суспільства є його національна еліта (культурна, освічена, здатна до мудрого державотворення), про те, що треба об'єднатися в боротьбі проти спільного ворога; заклик до боротьби про незалежність