Громадянське суспільство Поняття громадянського суспільства. Функції громадянського суспільства. Роль громадян у становленні й функціонуванні громадянського суспільства. Громадянське суспільство та правова держава.

громадянське суспільство

держава

народний колектив

територіальні громади;

заклади освіти;

церкву;

незалежні ЗМІ;

професійні та інші об’єднання;

політичні партії

вільний ринок, відкрита конкуренція, приватна власність; 

структурованість суспільства, виокремленість різних верств у ньому, переважання в суспільстві середнього класу;

публічність і загальна поінформованість, правова рівність громадян, ефективні механізми захисту прав і свобод людини, які визнані як загальнолюдська цінність;

: особистість із почуттям власної гідності й цінуванням приватності особистого життя, високий освітній рівень населення.

Громадянське суспільство допомагає самовираженню індивідів, їх самоорганізації і відстоюванню ними власних інтересів. Велику кількість важливих питань громадам, об'єднанням громадян вдається вирішити самостійно, полегшуючи виконання державою її функцій.

Громадянське суспільство є гарантом непорушності особистих прав громадян, дає їм упевненість у своїх силах, слугує опорою у їх можливому протистоянні з державою.

Через інституції громадянського суспільства (політичні партії та громадські організації) впорядковуються, врегульовуються протести і вимоги людей, які могли б мати хаотичний або руйнівний характер.

Завдяки об’єднанню своїх зусиль, формуванню спільних інтересів і позицій, кожен громадянин отримує шанс бути почутим. 

  розумність і здатність критично мислити;

  ініціативність;

індивідуальна автономія як щодо соціуму, так і держави;

уміння формувати й обстоювати власну позицію;

  змога передбачати результати своїх вчинків;

відповідальність за свої діяння

правова держава

демократична держава

тоталітарна держава

 закріплення в конституції та законах основних прав людини, загальнолюдських цінностей та ідеалів; 

 панування в суспільному та державному житті законів, які виражають волю більшості населення; 

 неухильне виконання законів усіма суб’єктами суспільного життя, насамперед державними органами;

«особі дозволено робити все, що прямо не заборонено законом»;

чіткий розподіл державної влади на законодавчу, виконавчу і судову;

взаємовідповідальність між особою і державою; 

 юридична захищеність особи;

доступність судового захисту;

 надмірне втручання державних органів влади у справи суспільства;

 надмірна бюрократична опіка і регламентація суспільного життя;

обмеження прав і свобод особистості;

держава не втручається у справи суспільства