К/Р Частини мови

а) назву предмета;

б) ознаку предмета;

в) дію предмета.

а) співали, летіла, горить;

б) візок, дощить, квиток;

в) падає, шум, святковий.

а) затишно;

б) мало;

в) раптово

г) несподівано

розмова, ліс, подорожувати

розмовляти, запитувати, подорож

мова, казка, запитання

(У/у)країна, (Д/д)ержава, (П/п)лоща

(П/п)олтава, (К/к)арпати, (Б/б)ілокур

П/п)есик, (В/в)орскла, (Д/д)ружба

кактус, мураха, соловейко

парта, озеро, книга

айстра, бджола, квітка

5

2

3

п’ятдесяти двох

дев’яноста сьома

на сімдесяти шести

двадцятьма чотирьома

шестидесятисеми

сорока вісьмома

на двохстах п'яти

вісімдесятьма одним

троє, сьомий, триповерховий

семитонний, двадцять, одна п'ята

численний, півтора, сорок

семеро, сімдесят два, другорядний

вісімсот сорок три, п'ятдесят два, дванадцятий 

сотні

одиниці

десятки (від 50 до 80)

мільйони 

прикметник

дієприкметник

іменник

немає жодної правильної відповіді

4

2

3

1

Моя, скільки, абияк, ти 

ви, всякий , що, ніяк, жоден

вони, мій, скільки, хто, котрий

деколи, чий, наші, їх

ніхто, себе, абиде

стрімко, хутко, мерщій

повільно, неквапливо, повагом

швидкість, швидкий, пришвидшитися

мама, донька

посудом, серветками

правильно, гарно

вічно, темно, жовто, біжучи

самотній, вільно, зранку, дивно

голосно, ліворуч, день у день, безумовно 

по-іншому, коротко, викрикуючи, сумно 

Сполучник - це службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник - це службова частина мови, яка вживається для зв'язку частин складного речення та однорідних членів речення і виражає смислові зв'язки між ними.

Сполучник - це службова частина мови, яка виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні та словосполученні.

Сполучник - це службова частина мови, яка вживається для зв'язку однорідних членів речення і виражає смислові зв'язки між ними.

без, з, між, в, по

але, тому що, та, так що

зате, на, немов, наче

якби, проте, через, однак