Контрольна робота № 1 Повторення, узагальнення й поглиблення вивченого.

Вода й камінь довбає.

Від теплого слова й лід розмерзається.

Одна бджола меду не наносить.

Дружні сороки й орла заклюють.

Лаштуються відлітати щоосені у вирій ластівки.

Зацвітала рожа біля вікна, запашна та гожа, пишна та рясна!

Зозуля лічить кількість літ, і солов’їні трелі ллються.

На полі косарі ледве допрацювали до заходу сонця.

Лети пташко із захід сонця защебечи у віконце.

Спи моя дитино золота.

Хмари густими отарами насуваються з-за обрію.

Ой повій вітроньку по крутій горі.

Плавай плавай лебедоньку по синьому морі!

Кажуть осінь цього року буде суха.

Небо здається зараз розколиться навпіл від грому.

Справді сонце встало й оглядало світ палаючим оком.

Зайшло сонце за обрій, покинуло землю.

Недавно листя тріпотіло над головою, а тепер голосно шелестить.

Низько над землею снували кажани, а десь угорі гудів пізній жук-рогач.

Зодягла весна землю травами і квітучими злаками, приємними людському зорові.

Над полями бринить і ласкавиться проти благодатного сонця молода зеленина.

У горах постійно бриніли струмки та гриміли водоспади.

Стомлені коні важко брьохалися в сніговій круговерті, з натугою здиралися на круті горби.

Чумак іде, подивиться та й голову схилить.

Натягай вітрила, поки вітер віє.

І великий дуб від малої сокири падає.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

Яка орда нам гідність притоптала?

Птахи об’їдають підмерзлі ягоди калини й терну та весело щебечуть.

Вітер ламає найбільше дерево.

Дніпро – головна водна артерія України.

Кожний дубок хвалить свій чубок.

На узсліссі ще ростуть лисички сироїжки печериці грузді.

Першими з теплих країв прилітають птахи дикі качки зозулі іволки.

Першими у вирій відлітають солов'ї та ластівки.

У теплі краї відлітають дрозди перепілки качки.