Контрольна робота Складне речення

А спільнокореневе слово

Б синонім

В займенник

Г лексичний повтор

Д антонім

А [1]

Б [2]

В [4]

Г [5]

Д [6]

А [1]

Б [2]

В [4]

Г [5]

Д [6]

А [1]

Б [2]

В [4]

Г [5]

Д [6]

А Лелеку поклик звав до рідних гнізд а вам світили в душу вікна хати

Б Прийшов ранок збудились дороги

В І вчувалося кленам і соснам що над ними вже й неба нема

Г Пташки співали і свистали усюди по гаю голосно та гарно.

Д Торохнув грім немов на залізний дах сипнули повну шаньку каштанів.

А Війне вітрець — і дзвінка пшениця летить, кидається уплав.

Б Гаї шумлять — а я слухаю, хмарки біжать — милуюся

В Весна була тепла: парувала земля, від перших листочків ішов тонкий аромат

Г Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна.

Д Зрідка пробіжить тут заєць, або спиниться на кручі вовк.

А Коли на руки немовля береш, кажи слова, що й твій далекий пращур.

Б А сонячне проміння згасало над горою, де була пасіка, де ми були удвох.

В Та й досі істинним є твердження: якщо люди перестануть чинити за правилами,

вони втратять людську подобу.

Г Кожен, хто читає про Січ, неодмінно натрапляє на слово «курінь», яке вживається у двох значеннях

Д Існує народна прикмета: якщо навесні багато пролісків, то гарно вродить картопля.

А Я страждав, як страждав мій народ, як страждала моя Україна

Б Щоб швидко рости, діти-підлітки під вербою водили хороводи.

В Я подарую квіти вам, які ще дихають світанком.

Г Я сідаю на горбик зігрітий, щоб ключі журавлині зустріти

Д Струни чекають, щоб пальці торкалися їх

А складне речення з сурядним та підрядним зв’язком

Б складносурядне речення

В складнопідрядне речення

Г складне речення з безсполучниковим та сурядним зв’язком

Д складне речення з безсполучниковим та підрядним зв’язком

А Сонце сідало за горами, за високими тополями, що стояли на горі

Б Казка – це свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої мрії і мови.

В Люблю легенький запах диму, що лине з лану.

Г У відкритому полі видно журавля, що летить у вирій.

Д Уважається, що велику чародійну силу має непочата вода криниць.

А коли ми повернулися з екскурсії.

Б хоча за прогнозом обіцяли буйного.

В як і очікуваного кілька днів сонця.

Г проте клекотав сильний прибій.

Д яскраво світило сонце.

А Відомо, якою ціною давалися людству пошуки нових світів.

Б На новому місці хлопці почувалися так, неначе вилізли з чорної нори на світло денне.

В Він тихенько наспівував пісню, яку чув ще від матері.

Г Що в пісні співається, те в житті збувається.

Д Здається, що каштани уквітчували Київ завжди, відколи постало місто-красень

А До кімнати весело вбігли близнюки, які міцно трималися за руки.

Б Угорі тужливо озвалися журавлі, які вже взяли літо на свої крила.

В До годівниці прибігала сарна, яка потоваришувала з нашим козеням.

Г Надвечір ожили яскраві квіти, що прив’яли за день на сонці.

Д Радують око різнобарвні квіти, що ростуть на клумбі.

А Поводилися тихо, щоб не привернути до себе уваги.

Б Водій загальмував на перехресті, щоб ми швидко вийшли з машини.

В Коли ми зійшли на ту гору, керівник групи дав команду перепочити.

Г Я біг досить-таки повільно, бо відчував страшну втому в ногах.

Д Україна для мене – святиня, яка дає крила, снагу.

А Зневажена тобою рідна мова — немов діброва, яку знищив вогонь!

Б Глибокий захват і благовоління перед великим подвигом народу оволодівають мною, коли я пишу ці рядки.

В Честі не потребуєш, якщо правди не знаєш.

Г Коли перебуваєш на чужині, як ніколи хочеться бачити свою країну вільною, щасливою.

Д Струни чекають, щоб пальці торкнулись до них.

А Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.

Б Тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі.

В Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне молоде.

Г Люблю я тебе вдень і вночі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові.

Д Моє щастя і ніжність я у пісні б хотів зберегти.

А Моє життя неначе пісня.

Б Я не турист у ріднім краї.

В Життя пройти не поле перейти.

Г Робота як робота.

Д Деревина міцна на своєму ґрунті .

А За винятком баби Оришки, Чіпка нікого не любив.

Б Окрім посуду, трипільці виробляли фігурки матері-землі.

В Ні птиць, ані людей, опріч ясної зірки.

Г Усі за винятком Марії, здивовано дивилися на мене.

Д Микола, замість панського лану, вийшов на своє поле.

А Немидорі знов приснився сон, ніби вона блукає з Миколою

Б Де гори круті звелися, в’ється змійкою битий шлях

В Скиби землі були такі чорні, що аж різало очі.

Г Зацвіла в долині червона калина, ніби засміялась дівчина-дитина.

Д Місця, де зроду не бували ми, лежать десь на краю землі.

А Щоб перебудувати світ, треба бути сміливим і сильним.

Б Тепла ще не було, дарма що минуло кілька днів березня.

В Поки мати страву носила, батько став частувати старостів.

Г Займаю саме те місце, яке мені визначила доля, й не прагну кращого.

А Людина в небезпеці, коди вона бездуховна.

Б Не знаю, коли весна на крилах тепло принесе в наш край.

В Багаття вимальовувало постаті людей, коли вогонь розгорався ясніше.

Г Найбільше люблю пору, коли збирають жнива і співають пісень.

А Досить бути любленим хоч би однією людиною, щоб дочувати себе щасливим.

Б Дарма що стало тихо, сонячно, безвітряно, листя тріпотіло на деревах уздовж шляху

В Щовечора, як зіронька сходить, молодая дівчинонька в садочок виходить.

Г Виходить, уже не мертвий ліс, бо лебеді принесли на своїх крилах весну і життя!

А Згадайте в поспіху вагона, в невідворотності звикань, як рафаелівська Мадонна у вічі дивиться вікам?

Б Як без раннього світання день не піде на полях, так без першого навчання до наук закритий шлях.

В Очі спостерігали, як подячно зітхає земля, звільнена від бур’янів, глибоко зорана, розпушена.

Г З дороги видно було, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут.

А Як парость виноградної лози, плекайте мову.

Б Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.

В Розливається кров і по жилах тече, ніби пахне вона лободою.

Г Зроби так, щоб серце моє солов’їне забуло очей тих блакить.

А І де в світі тая сила, щоб в бігу його спилила.

Б Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

В Так літував Іван у полонині, аж доки вона не спустіла.

Г Благословен, чий труд прекрасний життя здіймає із руїн

А оскільки вчора була сильна хуртовина.

Б хоча надворі вже була рання весна.

В ніби лежала товста пухова перина.

Г так що не можна було доїхати до міста.

А бо давно хочемо побачити нові ліхтарі.

Б якщо буде сонячна погода.

В який недавно облагородили.

Г так що побуваємо і в зоопарку.

А незважаючи на погану погоду.

Б щоб відвідати ботанічний сад.

В тому що були вихідні дні.

Г через задушливі дні в Києві.

А і тепер стало дуже затишно.

Б незважаючи на їхню вартість.

В дарма що темного кольору.

Г бо було незручно читати.

А коли настане слушна мить.

Б якщо наполягатимуть друзі.

В як велить чисте сумління.

Г про що мовчить більшість.