Контрольна робота № 3

Дайте відповідь на 10 запитань.

У ГОСТЯХ У ВЕСНИ

По байраках ще ховаються сірі брили злежаного сні­гу, уночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави.

У таку пору я поспішаю в ліс. Поспішаю в гості до самої весни.

Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніко­ли ліс не пахне так солодко й терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками.

Чуєте: з вільшаника долинає голосна пісня: «При-йди- кум... чай-пить... чай-пить...». Хто ж це запрошує випи­ти чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно по­вернувся з далекої Африки й тепер спішить повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель, дивить­ся на них з особливою заздрістю.

А от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. Сидить на сосновій гілці і все перепитує: «Чи це так? Чи це так?». «Так, так, так», — відповідає їй дятел. «Угу, угу», — підтакує горлиця. Здається, пернате на­селення лісу шаленіє від п’янкого повітря, світла, тепла.

Іду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни.

Серед чагарників пурхає метелик-кропив’янка. На крильцях — справжня веселка: чорні, жовті, коричневірозводи на червоному тлі, блакитна мережка. І раптом не стало метелика. Де ж він подівся? Ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. Гарно замаску­вався. А коли розгорнув крильця — у повітря знов злетіла барвиста квітка.

Побачив я і сонечко. Воно сиділо на сухому стеблі дере­вію і ніяк не могло відважитись на політ, хоч і піднімало червоні з чорними цятками надкрилля. Узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. Сонечко розправило крильця і зникло з очей.

Неподалік від лісового болітця, на пагорбі, ніжилася на сонці гадюка. Уся чорна, без єдиної світлої плямоч­ки. Зачувши шурхіт листя, гадюка ліниво поповзла в кущі.

Що не крок — то нова зустріч. На ялині руда білочка ласує шишкою. Помітила мене й сховалася за стовбур де­рева. А в траві під кущем ліщини затаїлося зайченя: і не ворухнулось, коли я обережно пройшов мимо.

Цілий день блукав я весняним лісом. А під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманіт­но свистіти. Точна прикмета.

Що ж, пора йти додому.

Виконай завдання.

1.    Визнач жанр прочитаного твору.

2. Яку причетність до подій у творі має його автор?

3.Який птах недавно повернувся з далекої Африки й повідо­мив про це ніжними трелями?

4. Чому все пернате населення лісу метушилося, голосно співало?

5.Кого автор називає барвистою квіткою?

6. Як довго тривали описані події.

7. Хто попередив, що збирається на дощ?

8. До кого в гості йде автор?

9. Хто сховався за стовбур дерева?

10. Хто ніжився на сонці?