Контрольна робота 5-В за ІІ семестр

Настали осінні, тихі та смутні дні, коли сонце світить і не гріє

(С. Васильченко).

Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими ярами (Д. Павличко).

Намалюй, зимова нічко, білосніжні сни (З. Мороз)

Хтось, може, винен перед ними (Л. Костенко).

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях (О. Довгоп'ят).

Схилились вишні в розпачі німім і ронять цвіт весільний у калюжу (Л. Гудзь).

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях (Д. Павличко).

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над

полями (М. Рильський).

Напевно всім доводилося спостерігати за красою ранкового неба.

На місці собору за словами літописців було сільське поселення.

Погода за вікном говорить що настала глибока холодна осінь.

На жаль на центральних дорогах Києва буває велике скупчення автотранспорту.

Весь зелений степ і синє кругле небо заливало проміння гарячого, золотого сонця (І. Нечуй-Левицький).

Усе набуває особливого значення в цьому храмі зимового дня і порожня дорога в полях, і самотня тополя (В. Дрозд).

Видатне минуле, розмаїття сьогодення, таємниче майбутнє усе підвладно розуму людини (А. Коваль).

Важко повірити, що на місці цього чарівного парку була тільки

хата та чумацька криниця (О. Олексенко).

Засинає місто після праці під нічною ковдрою (М. Боровко).

І земля, і вода, і повітря - все поснуло (М. Коцюбинський).

На воді лежали широкі темно-зелені листки латаття, а поміж них жовтіли голівки лілей (Д. Ткач).

Падала водяна лавина, розплющувалася об асфальт (Є. Шморгун).

Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою.

Зима встановлює свої закони й правила.

Сніг переливається різнобарвною веселкою, легкий морозець.

Життя прожити не поле перейти.

Пронеслася над галявиною ціла зграйка птахів сороки ворони граки.

На галявині в лісі в полі всюди чується гомін птахів.

Зігрій сонечко тепле нашу землю.

Сонечко яскраве гріє весело та радісно.

Сяє сонце пливуть хмаринки щебечуть птахи.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами принесли в подарунок білочці.

Усе це: мішечки з горішками, шишками та грибами – принес­ли в подарунок білочці.

Усе це – мішечки з горішками, шишками та грибами принес­ли в подарунок білочці.

Та ворона  довго жила, багато бачила

А вона почула й передумала до нас іти (І. Мацко).

До нас прилетіла на срібних конях всемогутня зима, і скоро випав сніг.

"Козацькому роду нема переводу!", - співають в народі давно.

"Козацькому роду нема переводу" - співають в народі давно.

"Козацькому роду нема переводу!" - співають в народі давно.

"Козацькому роду нема переводу!"- Співають в народі давно.

А : "П!"

"П"! - а.

"П", - а.

"П" - а.