Контрольна робота № 6 Навички читання мовчки "Шифроване прохання"

Інструкція

Щоб виконати цю контрольну роботу підготуй годинник(мобільний телефон) - постав таймер на 3 хвилини.

В наступному завданні перед тобою буде текст.

Запусти таймер.

Прочитай текст мовчки.

По сигналу таймера запам'ятай місце, де ти зупинився.

Дочитай текст до кінця.

Прочитай мовчки цей текст. Запусти таймер на 3 хвилини. Запам'ятай місце, де ти зупинився по сигналу таймера. Дочитай текст до кінця.

Читай уважно!

Шифроване прохання

     - Максимку, я помітив, що ти не завжди шануєш моє прохання, - сказав дід Левко. - Учора я попросив, щоб ти кинув гратися і швидко йшов вечеряти, а ти ще довго розважався. Тим часом страва прохолола….

     - Я більше не буду, дідуню, - мовив онук.

     - Ні, Максимку, твоїм обіцянкам я більше не вірю. Тому тепер буду зашифровувати свої думки.

     - Як це зашифровувати? – здивувався хлопчик.

      - А так: казатиму одне, а ти роби друге. Оце й буде наш шифр. Наприклад, я тобі загадаю: «Максимку, не принось мені лопати, яка стоїть у коморі». А ти – гайда по лопату. Або: «Внучку, грайся у футбол ще довго – довго». А ти прощаєшся з хлопцями і йдеш до хати.

      - Зрозумів, дідуню! Спробуємо, - погодився Максимко.

        Якось дід Левко попросив онука не дивитися на великий годинник, що клацає на стіні в кухні,і не казати котра година. Повертається Максимко та й каже:

 « Двадцять хвилин на четверту». Дід Левко тільки усміхнувся у вуса.

     -У тебе, Максимку, дуже погані черевики. В них навряд чи можна збігати до сусіда і принести рубанок. Щось так мені хочеться постругати дошки. Хлопчик миттю повернувся від дядька Івана з рубанком. А потім цілий день не виходив з повітки, бо дід розповідав цікаві бувальщини. Максимко теж трудився: складав у мішок стружку.

        Хтозна, чи дідів шифр подіяв, чи Максимко трохи підріс та порозумнішав, але він став слухнянішим і спритнішим. Усі прохання дідові виконував без затримки і…навпаки.

        А сьогодні дядько Іван садив дерево у своєму саду.

     -  Ану, подай мені, хлопче, найменшу щепу! – гукає сусід.

        Максимко стоїть і дивиться.

     - Ти що, Максимку, недочуваєш? – запитує дядько.

        Максимко схаменувся, вибрав найменшу грушу, подав дядькові і чомусь почервонів….

      - Знаєте що, дідуню? – сказав удома Максимко. – Може, вже будемо без шифру, просто?...

     - Про мене, Семене, як без шифру, то й без шифру, - усміхнуся дід Левко.

   (288 слів)

                                                                (Віталій Святовець)

Що помітив дід Левко у поведінці Максимка?

Що вирішив дідусь?

Як повинен був вести себе Максимко?

Як подіяли шифровані прохання на поведінку Максимка?    

Чи зрозумів Максимко прохання дядька Івана?

Обери відповідь, де всі значення слів записані правильно.

Що запропонував дідові Максимко ?