контрольна робота

Дзвін шабель, моя Україна, сонцем осяяна;

пісня солов’їна, синь гаїв, шепіт і зітхання;

міниться і лине, снишся мені, на воді;

у радості, голубе небо, хмари пливуть.

чверть на сьому

без чверті сьома

за чверть сьома

чверть до сьомої

чверть по шостій

Батько й мати зраділи.

Батьки були на сьомому небі.

Батьки почали радіти.

Батьки дуже зраділи.

Батьки, на щастя, зраділи.

Ми з тобою наче пара голубів.

Ми усі розбіжимося по русифікованих містах.

Кожен із нас розумів серйозність ситуації.

Ці дві жінки такі несхожі.

І місяць по кімнаті розкинув сатин.

Пісок і літо, дощі та райдуги

Треба вже додому йти 

Все навколо зеленіє 

Хочеться спочити в холодку 

Весело в саду 

Жваво, з козацькою енергією заходився Семен ставити хату.

Мій брат став дизайнером.

Сократ почав промовляти знову.

Ми почали співати в один момент.

1Г, 2Б, 3В, 4А

1Б, 2Г, 3А, 4В

1В, 2Д, 3А, 4Г

1Г, 2Б,3В, 4Д

Прийшла зима.

Вузенька покручена вуличка.

Жоржини за вікном .

У тихім сквері серед віт мармурова Венера.

2

3

4

5

А. Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.

Б. Данило сідає на поріжку, розв’язує ганчір’я і по черзі розпинає в руках подрані сорочки, штани, піджаки, кофти.

В. Восени можна ходити до лісу просто по запахи, на дегустування їхнього розмаїття, для пригощання їхньою животворною цілющістю.

одиниці мови, які мають стилістичне забарвлення;

єдність фонетичних, лексичних, фразеологічних, морфологічних, словотворчих та синтаксичних засобів;

вмотивованість використання мовних засобів в усному мовленні;

вміле використання граматичного вираження думки в усному та писемному мовленні

основні функції мови – спілкування, повідомлення, вплив;

лексичні та орфоепічні ознаки; 

сфера вживання;

мета і спосіб використання у певній ситуації.

художній;

науковий;

публіцистичний;

розмовний.

...наука про правильну вимову та наголошення слів.

...емоційне ствердження чи заперечення якогось факту.

...теорія ораторського мистецтва.

...відповідь, заперечення, зауваження одного з учасників діалогу іншому.

...наука про словниковий склад мови.

Давній Китай.

Давній Єгипет.

Античну Грецію.

Київську Русь.

Італію.

троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів, фактів для пояснення одного з них за допомогою іншого.

троп, художнє означення, що виділяє та образно характеризує якусь рису певного явища, предмета, дії.

троп, побудований на вживанні слів у переносному значенні на осно­ві аналогії, подібності.

троп, для якого характерне перенесення ознак, властивостей людини (чи живої істоти) на неживі предмети, явища та абстрактні поняття.

троп, в основі якого лежить підкреслене перебільшення розмірів, рис, характеристик, ознак предмета чи явища.

Широко використовуються емоційно-забарвлені слова, суспільно-полі­тична лексика, риторичні запитання, вигуки, повтори, тон мовлення пристрасний, оцінний.

Основна лексика — загальновживані слова, позбавлені емоційно-сти­лістичного забарвлення, стилістично нейтральні, які вживаються лише в конкретно логічному значенні; вживання специфічної термінології, яка в інших стилях ніколи не використовується.

Вживаються специфічні, синтаксично неподільні словосполучення, тер­міни; мовні засоби поєднуються з формулами, внаслідок чого досягається стислість викладу.

Загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічні форми спілкування, риси індивідуалізації мовлення, вживання неповних речень, застосування міміки, жестів.

Загальновживана лексика, експресивна насиченість, діалогічна форма спілкування поряд з авторським текстом, риси індивідуалізації мовлення.

а) офіційно-ділового стилю;

б) розмовного стилю;

в) наукового стилю;

г) художнього стилю.

а) розмовного стилю;

б) публіцистичного стилю; 

в) художнього стилю;

г) офіційно-ділового стилю

а) виховний вплив;

б) різнобічний вплив на думки й почуття людей за допомогою художніх образів;

в) обмін інформацією;

г) обмін думками, враженнями;

д) обговорення, відстоювання важливих суспільно-політичних ідей, сприяння суспільному розвитку.

а) публіцистичний та розмовно-побутовий;

б) офіційно-діловий і науковий;

в) художній та розмовно-побутовий;

г) художній і публіцистичний.

Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад

Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть

Гроза пройшла і грім ударив десь збоку

Мені снилося я мельник у старому млині.

Твердо переконаний мир у світі таки буде.

Защебетав соловейко пішла луна гаєм.

Бринять бджолині крила гудуть вулики в лозах.

Я підбіг до чайки, узяв її за крило: пташка була ще тепла, між білим пір’ячком на грудях чорніла ранка.

Дощик перестав: усе навколо запахло, посвіжішало, заблищало.

Пройшовши по небу, тепла, тиха червнева ніч стала оволодівати й землею: безмежний степ став ущухати, корився, ніжнішав.

До самого виру під’їжджати небезпечно; підмиває лід.