Чому плакала пташка
Прочитай текст протягом 3 хвилин, порахуй слова і запиши кількість прочитаних слів.
Хлопчик і дівчинка збирали суниці. Між соснами пробивалось сонце, щебетали пташки, стукав дятел. Весело перестрибувала з гілки на гілку білочка. Що далі діти заходили в ліс, то більше знаходили суниць. Швидко їхні кошики наповнились. Раптом хлопчик помітив білочку і побіг за нею. Тільки розсунув малинник, як звідти випурхнула пташка. У гнізді лежало чотири сіреньких маленьких грудочки з великими очима.
— Пташенятка! — радісно вигукнула дівчинка за спиною у хлопчика.— Давай візьмемо їх додому і будемо доглядати.
Неподалік на гілку сіла сіра, з жовтою грудкою пташка. У дзьобі вона тримала черв’яка.
— Маленькі ще,— невпевнено відповів хлопчик.— Ледве вкриті пір’ям.
— Дай я їх погладжу.
Дівчинка простягнула руку. Чотири сіреньких грудочки заворушилися і, розкривши жовті дзьобики, запищали.
— Бідненькі! Голодні! Ми дамо їм булки і крупи...
Пташка сіла ближче. Коли б вона вміла говорити, вона сказала б: «Діти, не чіпайте пташенят, моїх дітей. Вони ситі. Я сама турбуюся про них, годую м’якими смачними черв’яками. Хліб і крупи для них не годяться...».
— Бідненькі, мабуть, їм холодно вночі,— дівчинка взяла з гнізда одного з пташенят, поцілувала жовтий дзьобик, поклала в кошик.
— Я зігрію їх уночі своїми крилами! — зацвірінькала пташка.
Дівчинка взяла друге.
— Я покладу його в ліжечко ляльки, тепло вкрию.
— Ви нічого не знаєте! У кімнаті вони задихнуться.
— Ми їх погойдаємо,— раділи дівчинка і хлопчик.
— Хто їх може погойдати краще, ніж вітер? — заплакала пташка. Гніздо залишилося порожнім.
Перестали щебетати птахи, замовк дятел. Опустила пухнастий хвіст білочка — від горя мало не розірвалося її серце. «Які нерозумні діти,— на верхівці дерева похитав головою крук.— Пташенята і справді задихнуться!».
Пташка з жовтою грудкою довго стежила за хлопчиком і дівчинкою. Залітаючи наперед, сідала на стежку.
— Піні, пін-і-і,— гірко посвистувала вона, тріпочучи крильцями, ніби щось просила.
— Подивись на цю пташку. Всю дорогу вона супроводжує нас.
— Я давно її помітила,— відповіла дівчинка.— Що вона від нас хоче?
— Прислухайся! Як жалібно пищить! Може, плаче?
Дівчинка поклала в рот суницю, знизила плечима.
— Чого цій пташці плакати?
А як вам здається, діти?
К. Марукаса
Що діти збирали у лісі?
Що побачив хлопчик у малиннику?
Що дівчинка збиралася робити із пташенятами?
Що тримала у дзьобі пташка із жовтою грудкою?
Що дівчинка збиралася робити із пташенятами вдома?
За ким стежила пташка з жовтою грудкою?
Що робила пташка?
Чому плакала пташка?
Створюйте онлайн-тести
для контролю знань і залучення учнів
до активної роботи у класі та вдома