Контрольна робота № 7 з мовної теми "Речення з однорідними членами. Звертання. Вставні слова та сполучення слів. Складне речення. Пряма мова. Діалог"

У саду росло багато плодових дерев.

У саду ми збирали вишні.

 У саду росли сливи, груші, яблуні.

Садок аж ряснів соковитими плодами груш. 

Сонце дарувало своє тепло річці і полю, і гаю.

 Радіймо теплу, і дощу і співу пташок.

Я люблю сонце, і небо, і птахів у височині.

Милуюся відблисками сонця на воді, та веселими хвильками.

Однорідні члени речення є одним і тим же членом речення.

Однорідними членами речення можуть бути тільки головні члени речення.

Однорідні члени речення відповідають на одне і те ж питання.

Однорідними членами речення можуть бути головні та другорядні члени речення.

Усе мене радувало.

І оце все, що ти зрозумів?

Я бачив усе: річку, поле, гай.

 Тепер мені відкрилося все, що приховував товариш. 

Сонце освітлювало все: галявину, ліс і маленького зайчика.

Уся школа була обсаджена деревами липами, кленами, каштанами.

Зацвіли на клумбі квіти: троянди, лілії, чорнобривці.

 Дерева росли скрізь: біля дороги та біля будинків.

 Я сумую за своїм другом.

Я зустрів своїх друзів Івана та Максима.

Я сумую за тобою друже.

Друзів треба поважати й цінувати.

Звертання може стояти тільки на початку речення.

Звертання завжди виділяється на письмі комами (інколи знаком оклику).

Звертання не є членом речення.

Звертання можуть бути поширеними й непоширеними.

Сьогодні, безперечно, чудова погода.

Сонце мало на жаль, виходить із-за хмар.

Дощ, мабуть ітиме цілий день.

Безперечно весна, дарує радість.

Прилетіли веселі пташки і співом своїм звеселяють світ.

 Удень пройшов дощик, а під вечір уже світило сонце.

Сонечко весняне пестить, гріє та веселить.

Сонечко, загляни до віконечка! 

Я радію кожному ранку, і тоді кожен день стає чудовим.

Яскраві зорі заглядали у вікно і вони, не хотіли спати.

Я закінчував виконувати вправу, а мій друг дочитував оповідання.

Котик спав у куточку, а собака розлігся біля дверей.

А – «П».

 А: «П?!»

 «П», – а.

«П?!» – а.

 тире

коми

двокрапки

лапки