Контрольна робота. Фразеологія. Будова слова

розділ мовознавчої науки, який вивчає фразеологізми;

розділ мовознавчої науки, який вивчає склад мови і слово як його основну одиницю;        

розділ мовознавчої науки, який вивчає походження слів та їх значення.

сполучення двох і більше слів, що мають переносне значення;

стійке сполучення двох і більше слів, яке сприймається як єдине ціле і вживається носіями мови в усталеному оформленні.

стійке сполучення двох і більше слів, що мають переносне значення.

викинути за борт  

викинути з голови   

викинути з хати

викинути на вітер  

викинути фокуси

ніде голці впасти   

як нитка за голкою  

ніде голки взяти

нікуди голки ткнути

хоч голки збирай

 птаха  

муха

курка

оса

бджола

брат

шляхтич

козак

пан

керівник

Ґав ловити, пасти задніх, розбити глек, альфа і омега.

Від серця відлягло, дістати по шапці, чужа праця, відчи­нені двері.

Братися за розум, писати вірші, іти до школи, наламати хвоста.

Перейти вулицю, душа не на місці, не бачити смаленого вовка, не бачити друга.

Ніжно вплітається в гомін Дніпра добре і щире Шевченкове слово.

Люблю я в рідному краю веселі співанки пташині. 

Палав «Собор» — палали й інші кращі твори, трагічно ламалися під тим вогнем долі окремих літераторів.

Чому чужі тривоги нам зелені? Біду чужу не візьмемо руками. О люди добрі, чуєте чи ні? Ви не носіть за пазу­хою камінь 

ні за цапову душу

не чув ні рук ні ніг  

ні в сих ні в тих

ні риба ні м’ясо    

землі під ногами не чув    

Пасти задніх, ґав ловити, зуб за зуб, правити теревені.

Кров з молоком, від серця відлягло, впасти духом, рукою подати.

Ні пари з уст, мов у рот води набрав, тримати язик за зубами, грати в мовчанку

Зривати маску, відкривати очі, хоч у вухо бгай, міряти на свій аршин.

Мати лагідний, неконфліктний характер. 

Під маскою доброзичливості приховувати підлі наміри.

За жодних умов не втручатися у конфліктну ситуацію.

Віддавати перевагу одягові з овечого хутра.

Кожен кулик своє болото хвалить.    

На чужому коні й їздиться краще

У чужій хаті і борщ добріший. 

Чуже краще свого, своє варте буряка гнилого.

Гордіїв вузол, за царя Панька, в очах зеленіє, вмивати руки

Сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята, герку­лесові стовпи.

Ноїв ковчег, земля обітованна, до булави треба голови. 

Журба сушить, тягар на душі, аж за вухами лящить

То все було якесь надумане, білими нитками шите.

Романові вдома довелося вперше покуштувати березової каші.

Добре, що нагодився вчасно, бо пустили б за вітром усе село.

Усі звернули увагу, що Катруся розповідала похапцем, п’яте через десяте.

Нестися високо вгору, сісти на мілину, терпець урвавсь, лізти на мед.

Нуль без палички, пальці гризти, підставляти ногу, жити одним днем.

Збити з пантелику, теревені правити, облизня піймати, грати дурня

Брехні справляти, замилювати очі, напускати туману, дзвін великий лить

Читати повість, стримано засміятися, перейти вулицю, довести додому.

Кінець уроку, пекти картоплю, відчинені двері, гнути за­лізо.

Легкий хліб, переливати з пустого в порожнє, брати воду, засипати вугілля.

Пекти раків, читати по очах, западати в душу, писана красуня.

теревені правити, теліпати язиком

заливати за шкуру сала, допікати до живого

ставати під вінець, два рази ступнути

одним ликом шиті, брати шлюб

тримати в кулаці, попускати віжки

тримати в тіні, піджимати хвоста

тримати хвіст трубою, тримати в пазурах

триматися гоголем, опускати руки

перелік

лічити

лікувати

лічба

основоскладання 

 безафіксний  

абревіація

перехід з однієї частини мови в іншу

префіксальний 

суфіксальний

префіксально-суфіксальний

основоскладання

мешканець Харкова

другий місяць року

огорожа з живих квітів

атака у відповідь на атаку