Контрольна робота . Однорідні члени речення. Звертання.Вставні слова.Складне речення

 першому

другому

 третьому

 п'ятому

 першому

 другому

четвертому

 п'ятому

 радість

впевненість

 невпевненість

жаль, тривогу

Усе в чеканні краплі роси земля і місяць, вишні й тополі.

Прилетіла пташка додому заспівала пісню знайому.

Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита.

Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву.

 Я люблю читати пригодницькі повісті Всеволода Нестайка.

Мама поставила на святковий стіл новий посуд і тарілки.

  У садку біля хати росли молоді яблуні, груші й абрикоси.

 Через багато років колишні однокласники зібралися на зустріч.

Вона приходить здалеку до мене і шелестить до мене під вікном (М. Внграновський).

Перша бджілка вилітає, красне сонце прославляє (Г. Вієру).

 Сік молодий чіпляється за листя і котиться краплисто в небуття (М. Бровко).

Відшелестіли лебеді і трави, остання гілка глоду обліта (Л. Овдієнко)

 Чи знаєш ти, хлопче, якого коня тобі серед поля вготовила доля? (Б. Олійник).

Летіть, летіть, нестримні журавлі, через усі левади і кордони (А. Матвійчук).

Вийди, вийди сонечко, на дідове полечко, на бабине зіллячко (Нар. творчість).

  Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля (П. Чубинський).

 Велетенські хвилі набігали на берег і підмивали прибережні дерева та кущі (М. Трублаїні).

 Я пригорнусь до тебе піснею і яворами, золотими крильми пшениці, тінявими яворами (Д. Павличко).

Налетів сильний і холодний вітер і зірвав останні листочки з берізки (Д. Поплавський).

 Подорожні розбились на зграї і кожна пташка до рідних осель полетіла (Дніпрова Чайка)

Митi жодної не можна повернути щоб заново по-iншому пожить.

Із серця виросла калина над хвилями Днiпра злетiла пiсня журавлина.

 Вiдбились зорi у водi летять до хмар тумани.

 Хтось стиха завiв пiсню до нього пристав ще один голос.

Яка ти розкішна земле весело засівати тебе хлібом (М. Коцюбинський).

Ластівочко звідкіля ти прилетіла? (А. Камінчук)

О слово рідне орле скутий (Олександр Олесь)

Мамо зваріть супу! (Остап Вишня).

Був ранок чистий, срібний, молодий (М.Сіренко).

 .

 Зозуленько, моя ненько, закуй мені жалібненько (Народна творчість)

  Люблю стояти над Дніпром, коли цвітуть сади долини гори (В.Сосюра).

 Чистих серцем я шукаю, а не гострих на язик (М.Чернявський).

Хай квітне наша Україна, і йде весна! (Б.Олійник)

Треба дітей учить змалку, щоб вони трудились (В.Забіла).

Відцвіли голубі матіоли, згасло літо на жовтих полях (В.Грінчак).

  Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає (Т.Шевченко).