Контрольна робота. Пунктуаційна норма (завдання НМТ)

Жирафа — найвища тварина на планеті: її зріст сягає п’яти метрів заввишки.

Газель схожа на оленя, але вона граційніша та має характерні роги, вигнуті у формі ліри.

Деякі мешканці савани, а саме: антилопи, зебри — утворюють табуни та своєю чисельністю відлякують хижаків.

Людиноподібні мавпи мають високий рівень інтелекту, у них розвинені певні мовні навички, а шимпанзе — один з найрозумніших приматів.

Музикант-віртуоз знає: визнанню й славі передують години, місяці й роки виснажливої праці.

На життєвому шляху трапляється багато перешкод, але кожен знає про зустрічний вітер, здатний підняти в небо паперового змія.

Людина найбільше ризикує в житті, очікуючи сприяння інших власній безпеці та в усьому розраховуючи на когось.

Ніхто не передбачить, на що спроможний кожен із нас і на яку висоту здатний злетіти, ти й сам не дізнаєшся, доки не розправиш крила.

але сонце вже осяяло виднокрай.

ранок холодить оксамитові трави.

милуючи око веселим сяйвом.

і випромінюють веселковий розмай.

і ринула стоголоса злива.

і зависли над молодими садами.

які змусили все живе зачаїтися.

заступивши темрявою небо.

Яскраве сонце засліпило мене, коли я виходив з дому.

Виходячи з дому, я мружився від яскравого сонця.

Виходячи з дому, мене засліпило яскраве сонце.

Коли світило яскраве сонце, я вийшов з дому.

Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару.

Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації.

Проаналізуймо зроблені висновки попередніми дослідниками.

Зібравшись у головній залі, почалося підсумкове засідання експертної комісії.

 Все густіші на душі тумани, все лютіша на душі зима (Т. Мельничук).

  Насправді ж людина неповторна в усьому: і в найвищому щасті, і в горі, і в біді, навіть у дурощах своїх (П. Загребельний).

 Ніч запропонувала дивну забаву – змусила мільйон зірок шукати собі на землі люстерко (Люко Дашвар).

  Зорі крізь щілини в клуню дивились поглядом тихим, далеким, глибоким: холодно вночі усім одиноким (Л. Костенко).

 Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

  На зеленій траві білі чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.

 Людство не усвідомить себе як єдине ціле не буде йому добра.

Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.

Править хтось малим човенцем в’ється стежечка злотиста.

подуває легкий вітерець.

 море виграє хвилями.

у небі жодної хмаринки.

 сади буяють ароматами.

 вечір доволі холодний.

 Сонце не пекло вже тільки гріло ласкаво вітрець ніде не прокидався ні один лист не ворушився. 

  Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

  Дощ упав на жито будем краще жити.

  Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

1-Д, 2-Г , 3-А , 4-В

1-А, 2-Д , 3-В , 4-Г

1-А, 2-В , 3-Б , 4-Г

1-Г, 2-В , 3-А , 4-Д

А

Б

В

Г

Д