Контрольна робота. Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами. Складне речення. Тест

підмети та присудки

обставини та означення

тільки другорядні члени речення

усі члени речення

узагальнювальне

пояснювальне

об'єднувальне

однорідне

узагальнювальне слово

однорідні члени речення

звертання

вставні слова

звертання

вставні слова

звертання та вставні слова

однорідні члени речення

упевненість/невпевненість

почуття

порядок викладу думок

слова ввічливості

узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення

узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення

однорідні члени речення з'єднані за допомогою сполучників

однорідні члени речення з'єднані без допомоги сполучників

якщо вони з'єднані без сполучників

якщо вони з'єднані за допомогою повторюваних сполучників

завжди ставимо кому

перед неповторюваними сполучниками і, й, чи, або

Печаль і радість повнять моє слово.

Чи мене впізнали луги пропахлі сіном?

Моя подруга Ганнуся якось зайшла до мене.

Ой водо-водограй грай для нас, грай.

Десь там матуся в обіймах втоми виходить зустрічать мене на шлях.

Схилились вишні в розпачі німім і зронили цвіт весільний у калюжу.

Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях.

Повітря склом виблискує ламким, і тиша ніжно дзвонить над полями.

Осінь ходить по краю, та виганяє птиць із гаю.

Сміються в сонці золотому і річки, і села, і поля.

Осінній сад ще яблучка глядить, листочок-два гойдає на гілляках.

Здрастуй, моя прадідівська хато.

Натомлені села вечеряти сіли і під вишнями, і грушами і небесами.

Ріки і крижини безладно плавали навколо.

Я зриваю цвіт яблуні і прикладаю до лиця.

Сосни немов розпустились і обгорнули поляну.

Радощі і чорну днину все я з вами розділю.

І тихе щастя і земне тепло приходять неквапливо у село.

Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно.

Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок.

Йди йди Марусе та швидко вертайся.

Може де в дорозі занедужав.

І здається мені в цю мить, що я всесильний.

Слався од краю до краю Вітчизно моя!

З берега видно далеко.

Сьогодні видно буде сніг.

Горизонт видно там, де немає високих будинків.

Ворогів зовсім не видно.

Багато великих і малих птахів оселяється на березі моря.

Це був останній прояв осінньої ласки.

Хлопець з розгону стрибнув у воду і поплив.

Сонячний промінь срібною доріжкою лягав по снігу.

Спасибі Вам мамо за вічну любов і всю неоплачену ласку.

Не сумуй вербо моя похила, що багряним листом одшуміла осені пора.

Швидше коню, швидше коню поспішай додому.

Скажи моя дитино, скажи свою пригоду.

А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.

 Ясна смуга на воді все ширшає більшає та довшає.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий.

Повертайся скоріше, сину.

 Серце! Спочинь на хвилину.

  Зоре моя вечірняя, зійди над горою...

  Вище голівку, Маріє!

У калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Скажіть, будь ласка, де живе мрія.

 Напевно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

Усі квіти тягнуться до сонця маки ромашки волошки.

І над водою і над гаєм всюди мовчанка.

І доріжки і стежини усе замело снігом.