Контрольна робота "Складне речення. Речення з однорідними членами. Вставні слова. Звертання. Пряма мова"

Коми;

двокрапка;

тире;

крапка з комою.

Стелися доле рушниками у цей святковий гарний час.

На жаль доню ти тут не можеш командувати.

Нікому діти мої не дано пізнати до кінця істину.

Нехай гнеться лоза а ти дубе кріпись…

Кома;

лапки;

тире;

двокрапка.

Біла, хато, писанка яскрава!

Виростай, дитино й пам*ятай свій край.

Возрадуйся, мій сивочолий Києве!

 Спасибі мамо, за недоспані ночі.

Навіть медуза знає заздалегідь, що буде буря на морі (В.Сабунаєв).

 Старі дуби спасибі вам за осінь (Л.Костенко).

Хоч на чверть кроку проте попереду (С.Журахович). 

 Звичайно дорога нам теж не килимами була встелена (О.Гончар).

 Сонце до половини сховалося за хмару, тiльки червоний пiвкруг його ще палахкотiв зверху.

Прозора пелюстка молодого мiсяця не тьмарилась, не танула, а наливалася свiтлом.

Барви ярiли, мiнилися, переходили одна в одну й нарештi меркли.

 Золоте листя зривається з гілки, кружляє, вальсує над землею, виблискує в сонячному промінні.

 Вiтер дмухнув трохи збоку, потiм ухопив судно, та знiс трохи набiк.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо.

 Дiвчина вийшла з хати, й повiльно пiшла до криницi.

Далеко на обрії заясніла червона смужка неба, і почала поволі ширшати.

… i починав накрапати дощ.

… i здiймав на дорозi куряву.

 … i пригинав до землi дерева.

 ... і стягував над містом темні грозові хмари.

А: "П".

 "П!" - а.

 "П", - а.

 "П?" - а.

1

2

3

4

Луки, гори, пишні сади – все зелене і принишкле.

І будинки і дороги, і ліси все видно навкруги.

 Скрізь червоно: на небі, на узгір’ях і на горі.

Я так люблю і жагуче літо, і даль, і сонячну блакить.

Хліб і сіль завжди мали стояти на столі українця.

Мама ставила на стіл тарілки, чашки, вилки і ложки.

Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами.

Над лісом і над полем чути спів жайворонка.