Контрольна робота "Складні речення. Пряма мова. Діалог"

Веселий день розхлюпує блакить і ластівки купаються в промінні. 

Теплий день застав і птахів і людей серед поля.

Тут живуть мої старі батьки і мене у гості виглядають.

У радості і горі рушники і пісні супроводжують людину.

Мудрість кажуть приходить з роками.

Навшпиньках пiдiйшов вечір  i засвiтив зорі.

Земля гуде,  i ридають дерева.

До землi ти голову притулиш, i матiр’ю тихенько назовеш.

Ці гори стоять одвiку  i стоятимуть довiку.

Ми йдемо через сiнокiс, i темнiє над нами небо

… i пригинав до землi дерева

… i здiймав на дорозi куряву

… i починав накрапати дощ

… i розганяв чорнi хмари

...усе сильніше й сильніше

Тепер, коли тебе довго немає, я думаю: «Любуйся калиною, коли

цвіте, а дитиною, коли росте».

Він міг би сказати про себе словами Блока: «Одним із моїх натхнень була чесність».

Бувало так, що беручи до рук якийсь перекладний твір казав «А я ж колись це теж перекладав».

«А на Запорожжі кошовий Сірко помер»,— занотовував для пам’яті поколінь самовидець.

«Учитель не може бути тільки добреньким і простодушним»,- доводив Василь Сухомлинський. 

Я люблю зиму сказала дiвчинка бо в сiчнi в мене день народження.

Я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження сказала дiвчинка.

Дiвчинка сказала я люблю зиму бо в сiчнi в мене день народження.

Дiвчинка сказала що любить зиму бо в сiчнi в неї день народження.

Чудовий Дніпро скаже всякий, хто гляне.

Стародавня народна приповідка мудро вчить держімося землі, бо земля держить нас

Мати говорила про те щоб я завжди слухався свого серця.

А Сашкові сказала тобі сину треба стати іншою людиною.

І тепер подумав він уві сні можна не боятися жодного хижака

Диктор повiдомив  у мiстi новий стадiон.

1

2

3

6

1

2

3

4

1

2

3

4

2

3

4

5

Дівчинка спитала А ви бачили лісових мавок

Оля захоплено вигукнула Як я люблю мальви

Чи любите ви пиріжки з калиною запитала бабуся

Тихо шепочуть клени Як красиво навкруги

Учитель вигукнув які ж ви молодці