КОНТРОЛЬНА РОБОТА "СТИЛЬОВА НОРМА.ПРАКТИЧНА РИТОРИКА"

герой

учитель

батько

слюсар

носик чайника, носик дитини 

зацвітає абрикос, зірви абрикос 

 ніжка троянди, ніжка крісла 

снігова лава, дерев'яна лава  

антонімами

омонімами

синонімами

паронімами

білий, чистий, водянистий

твердий, черствий, холодний

первісний, перший, пріоритетний

уїдливий, ущипливий, дошкульний

громадський — громадянський

упертий — покладистий

логічний — алогічний

ніжний — пестливий 

фініш, матч, шовковиця

хокей, небокрай, держава

ангіна, футляр, грація

клоун, автономія, галузь

оборона, світлина, зоопарк

свекрушище, тітонька, одоробло

узбіччя, шоколад, велосипед

індик, кришталь, вантажівка

 Божевілля моє, божемилля, богомілля моїм сльозам!

На твоїх ланітах, як говориться в таких випадках, палає рум’янець досади. 

Озеро рівне, і чорний лебідь нечутно лине вздовж берега.

Сама не знаю, що в ній за скарби, якого серце зберігало джина.

Страшенна монгольська орда з далекої степової Азії налетіла на нашу країну. 

Мені, мабуть, ніколи не досниться сліпучий спалах чистої жаги.

Сумної зірки око золоте, і електричка скрикнула контральто.

В давній золотій печалі лебедіють небеса.

Десь грає ніч на скрипці самоти.

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно…

І я не я, і ти мені не ти. Скриплять садів напнуті сухожилля.

Десь виє вовк по нотах божевілля, бере голодну тугу — як з ножа. 

накручувати хвоста

дерти кирпу

наставляти на розум

давати горобцям дулі

пройти крізь сито і решето

знайти сенс свого життя

знайти свою мрію

пройти через ліс і гори

перенесення властивостей і ознак одного явища на інше на основі подібності;

  поєднання контрастних понять;

порушення узвичаєного порядку слів у реченні.

слова та їх форми, що вимовляються чи пишуться однаково, а значення мають різне;

привітання 

  похвала

 вибачення

 докір

бесіда

 телефонна розмова

монолог

рецензія

це предмет, відображений у певному ракурсі, який став змістом промови;

роз’яснення, тлумачення, інтерпретація подій та фактів;

основна галузь роздумів оратора, у межах якої він добирає явища та факти, що розглядаються у виступі;

уміння оратора виступати без підготовки.

словниковий запас оратора;

нормативність, літературність мовлення оратора;

здатність оратора говорити стисло, залишаючись максимально зрозумілим;

емоційність, натхненність і піднесеність мовлення.