Контрольна робота. Творчість Ольги Кобилянської та Лесі Українки

«Фантазія-експромт»  

«Вальс-фантазія»

«Етюд», 

«Симфонія душі»

нарис

повість

роман

 балада

доля трьох талановитих жінок, закоханих у мистецтво, що прагнуть до вільного, духовно багатого життя

любов до природи

захоплення світовою літературою

роздуми про мистецтво і його роль у житті людини, значення для формування духовності

емансипованої жінки

Першої світової війни

пригнічення українського народу російською владою

визволення полонених

сили фізичної і духовної (епізод з упійманням коня);

сили і слабкості людської душі;

чутливості людської душі до мистецтва (епізод, у якому героїня вперше чує мелодію “Фантазія-експромт)

насильство над людиною;

акторкою

музикантом

лікарем

учителькою

паралелізм

антитеза

анафора

інверсія

Свій письменницький шлях О. Кобилянська починає як німецькомовна авторка.

Письменниця захоплювалася філософією Ніцше.

Письменниця не захоплювалася ідеями фемінізму.

Перші твори О. Кобилянська написала в 14 років.

О. Кобилянська була знайома з Лесею Українкою.

Ольга Кобилянська радила «завершувати кожен день книгою».

неокласицизм

імпресіонізм

неоромантизм

символізм

гармонії людини і природи

духовного аристократизму і жіночої самореалізації

роздвоєння душі

кохання і зради

ролі митця в суспільстві

епічний прозовий твір, який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

великий за обсягом і складний за будовою епічний твір, у якому широко охоплені важливі й складні суспільні про­цеси, всебічно і в розвитку показані численні персонажі; розвивається кілька сюжетних ліній, пов’язаних із долею го­ловних героїв.

п'єса з казково-фантастичним сюжетом, поряд із людьми діють створені уявою письменника фантастично-міфічні істоти.

невеликий прозовий твір, сюжет якого ґрунтується на певному (рідко кількох) епізоді з життя одного (іноді кількох) персонажу.

Сізіфа

Прометея

Зевса

Геракла

Мавка

Килина

Русалка

Пропасниця

Верба

Калина

Тополя

Береза

експозицією;

зав’язкою;

розвитком дії;

кульмінацією;

розв’язкою.

Мавка перетворюється на вербу; син Килини вирізає з верби сопілку - і вона промовляє голосом Мавки.

Килина хоче зрубати вербу, але Перелесник охоплює її вогнем. Разом із вербою згорає й хата.

Лукаш хоче надрізати ножем березу, щоб сточити сік, але Мавка зупиняє його.

Килина, її діти, матір ідуть в село. Лукаш залишається в зимовому лісі, де поступово замерзає.

Лукаш забуває про Мавку; Мавку забирає Марище — “Той, хто в скалі сидить”.

заклик до боротьби з навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій.

утвердження думки про вільний вибір жінкою свого життєвого шляху та не-обхідність створення умов для її самореалізації.

заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості.

Ганнуся

Марта

Софія Дорошенко

жіночої емансипації  

жінки-покритки  

жіночої дружби 

творчої особистості 

збереження морально-етичних цінностей

Софія отримує відмову від дядька

Марта одружується й щаслива у своєму шлюбі

Ганна повертається з Італії з сином

Софія починає жити на квартирі

Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези – Лукаш одружується – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку – Мавка перетворюється на вербу 

Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези – Мавка перетворюється на вербу – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку – Лукаш одружується

Мавка перетворюється на вербу – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку – Лукаш одружується – Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези

Лукаш одружується – Мавка не дає Лукашу наточити соку з берези – Мавка перетворюється на вербу – Лісовик перетворює Лукаша на вовкулаку

історичної правди

великого кохання

людини й мистецтва

сутності щастя

краси людських взаємин

історія кохання Мавки і Лукаша

фантастичні пригоди у поліському лісі

зіставлення світу людини та світу природи в їхніх гармонійних і дисгармонійних взаєминах

розповіть про світ міфічних істот, який ворогує зі світом людей

матері Лукаша

Водяника

дядька Лева

Лісовика

Лукаш

дядько Лев

Килина

мати Лукаша

поділ на три дії, кожна з яких починається пейзажем відповідної пори року

розгортання подій упродовж трьох років, кожен з яких різний за настроєм

перехід із світу людей у світ природи через сни дійових осіб

пісенний початок кожної дії сумний, а кінець — оптимістичний

Перелеснику

Килині

Мавці

Дядькові Леву

флейті

флоярі

трембіті

сопілці

вона ранить руку серпом, аби Русалка Польова ожила бодай на один день

заступає дорогу Злидням до Килининої хати

повертає Лукашеві людську подобу

одягає людське вбрання, аби догодити матері Лукаша

метонімію

синекдоху

антитезу

порівняння

анафору

реалістичним

неоромантичним

сентиментальним

імпресіоністичним

Ольги Кобилянської

Івана Франка

Михайла Коцюбинського

Лесі Українки

«Contra spem spero!»

"Чого являєшся мені у сні.."

«Слово, чому ти не твердая криця...»

"Лісова пісня"

без надії сподіваюсь;

боротися до кінця; 

мовчати — кричати; 

думки проти течії. 

музичний, музикальний, ритмічний

фантастичний, химерний, непересічний

чарівний, казковий, міфічний

пригодницький, авантюрний, гострий

місце митця в суспільному житті

заперечення права молодої людини на справжнє щастя

заперечення тужливих настроїв, протиприродних молодості

любов до рідного краю, його історії, традицій, культури

Розвитком дій

Кульмінацією

Прологом

Епілогом

Килина

дядько Лев

Лісовик

Лукаш