Контрольна робота за розділами: "Людина та пошуки сенсу існування в прозі другої половини ХХ ст.", "Література ІІ половини ХХ – початку ХХІ ст.", "Сучасна література в юнацькому читанні"

переміг у перетисканні рук;

спіймав найбільшу рибу;

виграв перегони човнів і яхт;

дуже любив бейсбол.

бо Старий бив його;

бо Старий нічого не зловив;

хлопчик був лінивим;

захворів батько хлопчика?

романів;

статей у газетах та журналах;

п'єс;

драматургії?

поза модернізмом;

після модернізму;  

 криза;

перед модернізмом?

розповідає, що вона нащадок фараона;

видає себе за мешканку Єгипта;

краде речі та комусь підсовує;

перевтілюється у фараона та блукає вночі?

незахищеність бідної людини;

зображення життя бідних рибалок;

пригода із життя рибалок;

місце людини у життєвій боротьбі.

розважальна, але інколи вона здатна порушувати важливі проблеми;

розважальна, оскільки вона не здатна порушувати важливі проблеми;

виховна, оскільки її читає більша кількість населення;

інформаційна, оскільки її читають, щоб швидше забути?

жити для того, щоб здобути славу і багатство;

спокійно існувати в гармонії з природою, морем;

жити задля власної родини;

жити і нікому не робити шкоди.

історія про маленького кита;

історія про марліна і його подругу;

історія про макрель;

історія про сім'ю Маноліно?

 «Фієста. І сонце сходить»

«Старий і море»

 «Прощавай, зброє»

«По кому подзвін»

море для нього - жорстокий і непереможний ворог

 він - добре знає море, не боїться, розуміє його, читає його знаки

 він - частина цієї стихії

невідома стихія

стихії природи й буття

мужності і краси

чогось привабливого, але небезпечного

ницості, хижості та жорстокості

людські долі, стосунки, пристрасті та згубні потяги до плоті;

 потаємна краса світу, у якій живе людина і яка живе в людині. 

 чайна церемонія – давній звичай, доведений японською естетикою до рівня високого мистецтва;

щастя, благополуччя, надії

 розкутості духу

творчого злету

Нобелівською премією

 премією японської Академії мистецтв

премією «За розвиток літератури»

вишуканої, вічної

чуттєвої земної

 прихованої, внутрішньої

оповідач – автор

 оповідач – Лізель

оповідач – смерть

оповідач – чоловік у капелюсі

у Берліні, під час бомбардування

на кладовищі, при похованні її братика

у вагоні потяга, прийшовши по її братика

у Молькінгу, під час спалювання книжок на площі

«Посібник гробаря»

 "Собака на ім'я Фауст" 

"Знизування плечима" 

"Носій снів"

бо там її пригощали смаколиками

вважала, що це престижно

мала можливість читати книги з сімейної бібліотеки

бо вдома її ображали

Про життя, про кохання, про мрії і про війну

 Про страх смерті, відчай

Про воєнну Німеччину, про життя простих німців, що намагаються у тому страхітливому вирі залишитися людьми

Про цінність книг

 якщо вона слабка

якщо вона того хоче

 якщо вона не бореться

але її не можна перемогти

 Німеччина, 1943 рік

 Польща, 1939 рік

 Німеччина, 1939 рік

 вона загинула у підлітковому віці

 вона стала на бік нацистів, щоб вижити

 вона дожила до похилого віку у австралійському Сіднеї і знову зустрілася із давнім знайомим - Смертю