Фразеологія. Лексикографія (профільний рівень)

розділ мовознавства , що вивчає словниковий склад мови;

розділ мовознавства , який займається теорією і практикою укладання словників;

розділ мовознавства , що вивчає способи творення слів;

розділ мовознавства, який  вивчає власні імена й назви, їх історію, семантику, будову, основні закономірності розвитку.

стаття на електронному носії інформації або розповсюджена електронними засобами масової інформації;

коротка форма подачі матеріалу   за певним планом;

стаття, що описує слово, словосполучення, їх значення, приклади вживання у словнику;

науковий або публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі, газеті. 

перекладних;

лексичних;

одномовних;

енциклопедичних.

«Лексикон» Памви Беринди

Одинадцятитомний «Словник української  мови»

«Лексис» Лаврентія Зизанія

«Лексис» невідомого автора

лексист;

глосарій;

лексикограф;

семасіоніст.

це словник, який розкриває відомості про походження слів, первісне значення їх, подає найдавніші форми слова та відзначає  звукові зміни, яких зазнавало слово у процесі свого життя;

це словник, у якому засобами рідної мови розкривається значення слова, відзначають граматичні і стилістичні особливості його, наводяться зразки вживання слова у кожному з наведених значень;

це словник, який подає  відомості про нормативне написання слів і їх граматичних форм;

це словник, який інформує  про правильну літературну вимову й наголошення слів, їх форм.

комунікативну, номінативну;

інформативну, нормативну;

мислетворчу, естетичну;

естетична, виховну.

словник до тексту, що пояснює маловідомі або застарілі слова.

слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. 

словник, що містить у собі інформацію щодо правильної вимови слів та їх граматичних форм.

слова, які вимовляються однаково, але мають різні значення

наука, яка розробляє методи опису друкованих творів, складання їх покажчиків та оглядів різного призначення; 

короткий виклад змісту книги, статті, розробки, звіту тощо;

публікація, у якій обговорюється та оцінюється літературний чи науковий твір, театральна вистава, фільм, виставка;

розділ мовознавства й літературознавства (поетики), що вивчає функційно-стильові засоби мови та їхнє застосування. 

словники тлумачного типу, у яких зібрані слова, що недавно з'явилися в мові.

словники, які вказують на джерело запозичення слова.

словники, які розкривають джерело походження слова.

словники з  переліком слів літературної мови з позначенням нормативного наголосу і з вказівкою на вимову.

слова, властиві мовленню лише жителів певної місцевостві

слова,які вживають для найменування конкретного поняття з якоїсь галузі знань

стійкі сполучення слів, які за лексичним значенням дорівнюють одному слову(словосполученню)

тлумачному словнику

фразеологічному словнику

орфографічному словнику

енциклопедичному

діалектні слова

прислів′я, приказки,крилаті вислови,афоризми

синоніми,антоніми,омоніми

ні за цапову душу

як курка лапою

як вареник у маслі

як води в рот набрати

вразливе місце

втечу

безпечне місце

підступність

Гаряча голова

Геркулесові стовпи

Гордіїв вузол

Десята вода на киселі

дати гарбуза

ні в казці сказати, ні пером описати

олімпійський спокій

переливати воду

Нести свій хрест, рукою подати, ахіллесова п'ята

Блудний син, Ноїв ковчег, земля обітована

Клювати на живця, пекти раки , зійти зі сцени

Вавилонське стовпотворіння, поцілунок Іуди, як сніг на голову

1Б, 2Г, 3А, 4В

1Д, 2Г, 3А, 4Б

1Д, 2В, 3Г, 4А

1А, 2Г, 3Д, 4В

1,2,3

2,4,5

1,2,5

1,3,4