Леонід Глібов. Зозуля й Півень.

в Чернігові;

на Полтавщині в селі Великий Поділ;

у Ніжині;

удома - його навчав дідусь;

у сільській школі;

удома - його навчала матуся;

байки;

поетичні твори, акровірші, віршовані загадки;

прозові казки;

Дідусь Глібов;

Дідусь Кенар;

Дідусь Іван;

Зозуля і Півень;

Зозуля і Соловей;

Голуб і Півень;

Зозуленько, зіронько;

голубонько, кралечко;

серденько моє;

з піснею солов'я;

з піснею жар-птиці;

з піснею горлички;

справді;

здалеку;

правду кажучи;

веселенько- жалібненько;

кралечко моя - забуваю я;

озирнутись- схаменутись;

не вірити улесливим людям;

не вихваляти одно другого без причини;

не лінуватись, поважати працю інших;

Годі вам брехати та одно другого знічев'я вихваляти.

І далебі, що так,- пошлюся я на всіх.

Рука, як кажуть , руку миє.

Не хвали сам себе, нехай тебе люди похвалять.

Голос як у цимбал, а сам як шакал.

Не той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже.